АНАТОМІЯ ПРОПАГАНДИ: ТОП-3 ПОДІЇ ЗА ТИЖДЕНЬ

Держпропаганда продовжує вирішувати непросте завдання пояснення російському суспільству феномену заколоту Пригожина; паралельно посилає однозначні сигнали осередкам потенційної непокори та загрожує світу припиненням «зернової угоди».

**Дискредитація Пригожина залишається одним із найважливіших завдань кремлівських медіа-технологів. ** Підконтрольні ЗМІ продовжують кампанію формування зручного образу минулого для Путіна. У медійному трактуванні подій фактична розгубленість і безпорадність влади підміняється штучною віртуальною реальністю, де силовики були готові дати відсіч бунтівникам, найманці ПВК «Вагнер» були обдурені змовниками, а головний організатор заколоту Пригожин – жалюгідний ділок та авантюрист із кримінальним минулим. При цьому в деяких сюжетах пропаганда йде далі і ставить під сумнів бойові заслуги ПВК «Вагнер», проводячи паралелі між операцією із захоплення Маріуполя силами ЗС РФ та Бахмута зеками Пригожина.

Несподівано важливим фокусом для російських ЗМІ став скандал із побиттям опозиційної журналістки «Нової газети» Олени Мілашиної у Чечні. Привертає увагу не стільки факт нападу на представницю забороненого опозиційного видання, скільки гостра публічна реакція Москви. Синхронну гнівну реакцію спікерів влади можна трактувати як сигнал, який надсилає Москва керівнику Чечні Рамзану Кадирову. Після невдалого заколоту Пригожина Кремль болісно реагує на будь-які прояви самоврядності з боку господарів умовно контрольованих збройних угруповань.

На міжнародному рівні сили Кремля були зосереджені на шантажі виходом із «зернової угоди». МЗС Росії регулярно генерувало резонансні заяви, які далі розносилися федеральними ЗМІ. Формально Кремль вимагає вирішення «п'яти системних завдань», проте, найімовірніше, контекст шантажу мав і приховані складові – протидія постачання Україні касетних боєприпасів.