УГОРЩИНА ПОСТУПОВО ВІДДАЛЯЄТЬСЯ ВІД КРЕМЛЯ

Хоча 2022 рік став свідченням закулісних домовленостей Орбана та Путіна, вже на початку 2023 року керівництво Угорщини змушене обмежувати свою співпрацю з Москвою. Протягом усього минулого року угорська влада демонструвала свою "особливу позицію" щодо відносин із Росією. Хоча країни ЄС почали надсилати представників російських дипломатичних відомств, у 2022 році в Угорщині було нарощено дипломатичну присутність росіян (з 45 кадрових дипломатів – до 56 осіб). Орбан та його оточення активно торпедували військово-політичну підтримку України, блокували низку ініціатив ЄС, а також торгували з агресором та сприяли розвитку Південного потоку для збільшення транспортування російського газу через Сербію на Австрію. Проте, вже з жовтня 2022 р. урядам Євросоюзу вдалося схилити офіційний Будапешт до поступової зміни своїх зовнішньополітичних пріоритетів. Основним інструментом стали загрози Брюсселя відмовити у фінансуванні Угорщини. До того ж розпочалися активні дискусії щодо обмеження політичного впливу Будапешта на прийняття рішень у ЄС, аж до позбавлення країни права вето.

По суті політика лавірування Віктора Орбана завершується визнанням неминучої поразки Росії у війні з Україною. Після тривалих половинчастих рішень заради переваг, які дає членство в ЄС, автократична влада Угорщини перейшла до прямих заяв про перегляд відносин із РФ. Зокрема, угорський прем'єр на початку березня публічно заявив про можливий перегляд відносин із Росією і що це обов'язково станеться в умовах кризи відносин із Європою. Очевидно, що Будапешту надалі не вдасться маневрувати між санкціями ЄС та дружбою з Москвою. Більш того, підтримка влади Орбана всередині країни починає зменшуватися як з об'єктивних, так і суб'єктивних причин. Суспільство починає відчувати втому від 12-річного одноосібного правління Орбана, світова економічна криза негативно впливає на угорські показники добробуту, а потенційні переваги від співпраці з Росією повністю нівелюються небезпекою американських та європейських санкцій.

Авторитарна система Орбана не змогла довго підтримувати практики та обмежувальні заходи, скопійовані з РФ. Однак варто враховувати, що серед політикуму ЄС достатньо активних кіл, які не публічно підтримують опортунізм угорців. За словами англійських дипломатів, іноді виглядає так, ніби Орбан наважується говорити про те, про що значна частина німецької та французької еліт думають без слів. Оскільки вплив уряду Угорщини на населення країни залишається високим (рейтинг правлячої партії "Фідес - Угорський громадянський союз" тримається стабільно в районі 50%), стає відчутною ідеологічна криза політсил, пов'язаних з угорським диктатором. Відповідно, риторика останнього все більше спирається на популізм, шантаж та радикалізм. Водночас саме населення Угорщини є носієм помилкових наративів про європейську політику, російську загрозу та війну в Україні. Угорські громадяни, які довго перебувають під впливом лояльних до Орбана ЗМІ, вважають за краще залишатися осторонь важливих загальноєвропейських рішень і сповідують відвертий національний егоїзм.