ФРАНЦІЯ ПРОЯВЛЯЄ СЛАБІСТЬ У ВІДНОСИНАХ З РОСІЄЮ

Застосування французької логіки soft power щодо РФ виявилося неефективним. Коливання зовнішньополітичної лінії між наданням зброї Україні та заявами про небажання руйнувати Росію та можливі гарантії безпеки для агресора виявляють уразливі точки геополітичного курсу Емманюеля Макрона. Така амбівалентність вже обернулася цілою низкою внутрішніх криз. Оскільки проросійські сили у Франції відчувають нерішучість дій влади, то на тлі непопулярних соціальних рішень у країні провокуються хвилі громадських протестів. Дедалі активніше подає свій голос Марін Ле Пен, яка є прямою інвестицією Москви у французьку політику. Не менш руйнівною є позиція двох ліворадикальних партій. «Баражуюча» міжнародна політика Макрона призводить до втрат по всіх азимутах.

Через двоякість позиції, колишні французькі союзники в Африці відвертаються від Парижа. Поступово стає очевидним, що економічна та інформаційна політика адміністрації Макрона зазнає невдач на Африканському континенті. З одного боку, Президент Франції здійснив тектонічні зрушення щодо колишніх колоній: у 2019 р. було скасовано зону західноафриканського франка, загальної валюти восьми західноафриканських країн; зменшувалася військова присутність, були повернуті витвори мистецтва в Бенін та Кот-д'Івуар тощо. З іншого – Макрон недооцінив згубний вплив ПВК «Вагнер», що гостро проявився в Малі та Буркіна-Фасо. Росіяни разом із китайцями виштовхують Францію з Африки.

Загравання з Москвою відбуваються на тлі безкомпромісної риторики. З вуст французьких дипломатів і політиків голосно чути заяви про непримиренну позицію щодо російської агресії. Насправді ж Франція блокує санкції щодо «Росатому». Слід зазначити, що Україна активно працює із французькими колегами. Серйозним чинником політики Парижа щодо України та Росії залишається підтримка більшістю французів української сторони.