Моніторинг російських наративів щодо Молдови: 19-25.05.2025

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії спільно з Watchdog MD підготував щотижневий моніторинг спроб російської пропаганди втручання у виборчий процес у Молдові та її намагань впливати на внутрішньо-політичну ситуацію в цій країні. Дану публікацію підготовлено за фінансової підтримки ЄС та організації "Рівні права та незалежні медіа" (ERIM). Її зміст є виключною відповідальністю IKAR-WatchDog.MD і не обов'язково відображає погляди ЄС та ERIM.

Метою щотижневого моніторингового звіту є дослідження соціальних медіа задля визначення ключових пропагандистських наративів, актуальних тем, активних пропагандистів і статистики залучення аудиторії, пов’язаних з політичним ландшафтом Молдови. Дані збираються з російського сегменту Telegram за допомогою автоматизованих інструментів ШІ та вибірки вручну.

Основні висновки за 19–25 травня 2025:

1. Ми відзначаємо появу кількох нових і повторюваних тем атак російської пропаганди проти Молдови та влади у Кишиневі: звинувачення у втручанні у вибори в Румунії, територіальні претензії до України та повернення до прорадянських історичних наративів.

2. Заяви кандидата в президенти Румунії Джордже Сіміона та Павла Дурова були інтенсивно використані російською пропагандою для висунення звинувачень у фальсифікаціях проти кількох країн, зокрема Молдови та Франції. Метою було спробувати делегітимізувати вибори в Румунії після поразки кандидата, якого підтримував так званий сувереністський та проросійський табір. Одночасно посилилися дезінформаційні кампанії проти Франції з метою зобразити її як головного ворога Росії. Зокрема, це підживлювало наратив про те, що ЄС порушує інтереси держав-членів.

3. Заяви Вікторії Фуртуне щодо "повернення" Буджака Україні на користь Молдови є частиною широкої кампанії з дискредитації молдовсько-українських відносин, що вигідно Росії. Водночас ідея повернення українських територій раніше вже з’являлася серед політиків, пов’язаних із Кремлем, у Румунії, Польщі, Словаччині та Угорщині й використовувалась Кремлем для просування антиукраїнської пропаганди.

4. Всупереч попереднім прогнозам, російські пропагандисти продовжують просувати історичні теми навіть після 9 травня. Це вказує на існування кампанії з просування радянської ностальгії, розпочатої в Росії та поширюваної молдовськими каналами з метою розколу суспільства та зниження підтримки ЄС.

5. Щодо політичних фігур, яких просуває російська пропаганда, спостерігається чітка тенденція до постійної присутності політиків, пов’язаних з Іланом Шором, таких як башканка Гагаузії Євгенія Гуцул, а також проросійських політиків: Ігоря Додона та Ірини Влах. Завуальована критика колишньої башканки Ірини Влах може тлумачитися як спроба відмежувати її від мережі, яку підтримує Кремль, щоб залучити виборців центристської та лівоцентристської орієнтації, які не обов’язково є проросійськими.

Детальний звіт дивіться у презентації.