Соціологічне дослідження «РОСІЯНИ ПРО СЕБЕ ТА УКРАЇНЦІВ»

Росіяни у зверненні до українців сказали б їм, що хочуть миру і при цьому закликали б скласти зброю

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії (ІКАР) спільно з соціологічною компанією Info Sapiens провів загальноросійське соціологічне дослідження. З 14 по 28 вересня 2023 року було проведено польовий етап за загальноросійською вибіркою. Методика опитування – CATI (Computer Assisted Telephone Interview), а саме телефонне опитування за інтерактивною структурованою анкетою за допомогою спеціального програмного забезпечення для соціологічних опитувань. Росіянам старше 18 років ставилися відкриті питання – без пропонування варіантів відповіді. Нижче представлені генералізовані результати їхніх відповідей. Усього опитано 1600 респондентів. Статистична похибка з ймовірністю 0,95 не перевищує 2,5%.

Основні результати:

• Лише 3% росіян відкрито висловлюють почуття провини перед українцями. На питання, що б вони написали у короткій телеграмі простим громадянам України, якби мали таку можливість, лише кілька відсотків відповіли, що це було б слово «вибачте».

• Найбільш поширеними телеграмами від росіян до українців були б «Ми хочемо миру, давайте жити в мирі» (13%), «Тримайтесь, все буде добре» (10%), а також «Ми одна нація, братні народи, вам краще з Росією» (8%).

• Близько чверті росіян у своїх телеграмах закликали б народ України загалом перестати спротив і не довіряти своїй владі, адже Росія на їхню думку прийшла його звільнити. Ще близько чверті опитаних не знають, що б вони хотіли написати українцям або не вбачають в цьому сенсу.

• Респонденти-жінки дещо частіше за чоловіків згадували про бажання жити в мирі, а також частіше закликали українців припинити війну.

• Найбільш помітними серед різних соціально-демографічних груп є відповіді на дане питання представниками різних вікових груп. Росіяни старше 55 років у понад три рази частіше за молодь закликали українців перестати чинити спротив та вірити власній владі (загалом 40% проти 12%). Крім того, старше покоління вдвічі частіше згадало б у своїх телеграмах про бажання жити у мирі. Натомість молоді росіяни до тридцяти років вдвічі частіше за старших співгромадян бажали українцям триматися, адже все буде добре і що більш важливо – вп’ятеро частіше не могли визначитися, що б вони сказали простим громадянам України.

• Двома основними рисами, які росіяни порівняно частіше приписують своєму народу є добродушність (14%) та терплячість (14%). На другому місці за згадками є шляхетність та згуртованість (по 7% відповідно).

• Загалом абсолютна більшість росіян однією основною рисою, яка характеризує їхній народ, називають якусь позитивну: як-то окрім вже згаданих, це «справедливий», «сильний», «стійкий», «сміливий» тощо. Лише 6% опитаних приписали в якості основної риси росіян погані характеристики («дурний», «злий», «слухняний», «слабкий» тощо). Всього 12% респондентів не змогли охарактеризувати російський народ якоюсь рисою, яка йому найбільш притаманна.

• Жінки в середньому частіше приписували російському народу гарне ставлення до інших та порівняно рідше за чоловіків згадували основною рисою негативні характеристики.

• Молодь (18-30 років) більше за старших респондентів схильна приписувати російському народу такі основні риси як згуртованість, твердість та силу. Своєю чергою старші росіяни частіше згадують про добродушість та терплячість. Молодь вдвічі частіше не могла дати відповідь на питання щодо основної риси свого народу.

• Попри це, за пропорціями тих, хто обрав негативні характеристики для опису російського народу, різні покоління майже не розрізняються і становлять 5-8%.

• Основими рисами, якими росіяни порівняно частіше характеризували народ України були: «жадібний» (11%), «брехливий» (8%) та «обдурений» (6%)

• В цілому кількість негативних характеристик, які росіяни дають українському народу вдвічі перевищує кількість позитивних рис.

• Важливо відмітити, що понад третина (36%) опитаних не змогли відповісти на питання, щодо основної риси українців.

• Серед вікових розбіжностей того, як росіяни характеризують український народ, слід виділити те, що старші респонденти вдвічі частіше за молодь до тридцяти років називають його жадібним, брехливим та обдуреним. Натомість молоді респонденти явно частіше не можуть дати відповідь на це питання (відповідно 40% проти 27%).