Соціологічне дослідження "ДЗЕРКАЛО РОСІЇ" - ДВА РОКИ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

Фінансові проблеми стали найбільшою проблемою росіян, а російська молодь не бажає особисто брати участь у війні

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії (ІКАР) провів соціологічне дослідження до другої річниці повномасштабного вторгнення в рамках моніторингу російського суспільства під назвою «Дзеркало Росії». З 20 січня по 3 лютого 2024 року було проведено дослідження за загальноросійською вибіркою. Методика опитування – CATI (Computer Assisted Telephone Interview), а саме телефонне опитування за інтерактивною структурованою анкетою за допомогою спеціального програмного забезпечення для соціологічних опитувань. Усього опитано 1600 респондентів. Статистична похибка з ймовірністю 0,95 не перевищує 2,5%.

Основні результати опитування:

  1. Фінансові проблеми остаточно відсунули для росіян проблему війни на другий план: проблема низьких зарплат та пенсій звучала в якості головної удвічі частіше за «СВО». Таким чином, тенденція щодо більшої актуалізації саме фінансових та економічних викликів для простих росіян, яка намітилася наприкінці минулої весни, остаточно затвердилася до другої річниці повномасштабної війни.

  2. Росіяни демонструють чітке негативне ставлення до можливої нової хвилі масової мобілізації – за другий рік повномасштабної війни кількість тих, хто не підтримує цей крок, збільшилася з 60% до 74% у січні-лютому 2024. Особливо чітко неприйняття демонструють ті росіяни, які мають найвищі шанси бути мобілізованими – 84% молодих росіян 18-30 років не підтримують другу хвилю масової мобілізації. За другий рік війни ця частка серед російської молоді зросла з трьох чвертей до цієї абсолютної величини.

  3. Це зокрема можна пояснити тим, що понад 70% росіян мають близьких або знайомих, хто був мобілізований з початку 2022 року, а 60% знали тих, хто загинув за цей період. Серед молоді показник тих, у кого на війні загинуло кілька друзів майже вдвічі вище, ніж в середньому про всім поколінням.

  4. За другий рік повномасштабної війни зменшилася кількість росіян, які вважають, що треба було її починати: з 66% у лютому 2023 до 55% у січні-лютому 2024. Водночас збільшилася кількість тих, хто вважає цей крок помилкою – з 22% до 34%.

  5. Відповідно зменшилася частка російських громадян, як впевнені, що «СВО» йде за планом: з 56% до 46% і відповідно протилежної думки нині вже 40% проти 27% у першу річницю повномасштабного нападу.

  6. Важливо, що зміни торкнулися і щодо розуміння цілей війни: за другий рік кількість тих, хто стверджує, що розуміє їх, зменшилася з 74% до 64%. Найбільш часто згадуваною ціллю є «денацифікація України» (46% проти 39% у 2023 році), «демілітаризація України» (16% проти 9% у 2023 році), а також до трійки додалася нова ціль – «недопущення вступу України у НАТО» (13%).

  7. Лише 22% та 24% відповідно не підтримали б за жодних умов напад на Фінляндію та Швецію. Більшість задовольнили б аргументи, використані російською пропагандою для обґрунтування повномасштабної агресії проти України: загроза нападу з боку цих країн, утиски в них російськомовних, визначення тамтешнього режиму як нацистського та тісніша співпраця з НАТО. Загалом ці настрої є майже ідентичним до готовності росіян підтримати «СВО» також проти країн Балтії та Польщі зафіксовані у 2023 році.