Аналіз російської пропаганди: 1-15 листопада 2025 року

Аналіз російської пропаганди: 1-15 листопада 2025 року

Ключові інформаційні тенденції російської пропаганди в Telegram, початок листопада.

Інформаційний простір довкола російської війни проти України й надалі демонструє дедалі ширший розрив між реальною ситуацією на фронті та наративами, які просуває Кремль. Два ключові епізоди на початку листопада показують, як державні інституції Росії дедалі більше віддають перевагу маніпуляції сприйняттям, а не прозорості чи відповідальності. Після вдалих українських ударів по стратегічній інфраструктурі у Волгограді, Саратові та Новоросійську федеральні медіа оперативно подали ці події як “терористичні акти”, тоді як провоєнні коментатори уникали будь-яких розмов про системні провали ППО. Паралельно Москва посилила тиск на свою армію з вимогою демонструвати успіхи під Покровськом і Куп’янськом, що призвело до появи оманливих заяв про “тактичний прогрес”, які згодом були спростовані доказами значних втрат.

Ці події, разом із реакцією Росії на заяву президента США про можливі ядерні випробування, формують чітку тенденцію: офіційні канали опираються на драматичну риторику, емоційні акценти й вибіркову подачу інформації, аби створити враження контролю. Натомість дані від військових блогерів та неформальних джерел свідчать про зростання скепсису й невизначеності щодо стратегічного курсу Росії. Сукупно ці процеси демонструють режим, який дедалі більше залежить від контрольованих інформаційних потоків, щоб приховувати оперативні слабкості, підтримувати суспільну лояльність і відтерміновувати усвідомлення структурних проблем, що визначають його військові та політичні рішення.


Кремлівська дисципліна наративів на тлі повторних українських ударів

6 і 14  листопада українська армія завдала успішних ударів дронами та ракетами по стратегічних об’єктах у Волгограді, Саратові та Новоросійську, пошкодивши ключову паливну та військово-промислову інфраструктуру. Інформаційна реакція розвивалась за звичним сценарієм: російські федеральні медіа одразу підсилили наративи, що подають атаки як «тероризм». Водночас військові блогери уникали оперативних деталей і утримувалися від критики провалів командування.

Об’єднані дані* щодо обох інцидентів свідчать про скоординовану спробу керувати сприйняттям, а не усувати вразливості. Зіткнувшись із повторними провалами ППО, Кремль покладається на емоційну пропаганду та контрольовані меседжі, щоб приховати системні слабкості, віддаючи перевагу стабільності наративу, а не визнанню відповідальності.


Кремль приховує втрати під Покровськом

Російська армія, отримавши прямий наказ захопити Покровськ і Куп’янськ до середини листопада, намагається продемонструвати свою спроможність і лояльність Кремлю. Провоєнні канали агресивно поширювали твердження, що російські штурмові підрозділи вже увійшли до Покровська. Однак подальша інформація підтвердила, що передчасний витік розкрив пересування підрозділів, що дозволило українським силам їх знищити.

Усвідомлюючи власну тривалу неспроможність захопити Покровськ, Кремль посилив дезінформаційні зусилля, просуваючи наративи про «повне оточення» українських оборонців і подаючи перебільшені заяви про оперативні успіхи*. Водночас російські медіа системно приховують великі втрати на цій ділянці фронту, намагаючись замаскувати провал через завищені звіти та контрольовані меседжі.


Ядерне позиціювання як інструмент маскування стратегічної невизначеності

Ще однією гучною подією листопада стала заява Президента США про плани провести перше за багато років випробування ядерної зброї. Одразу після цього російські медіа заповнили інформаційний простір заявами високопосадовців, зокрема президента та міністра оборони, які закликали до «рішучих відповідних дій». Для російської пропаганди це стало приводом запевнити внутрішню аудиторію в нібито неперевершеному ядерному потенціалі Росії та посилити образ сильного авторитарного режиму, що повністю контролює ситуацію.

Однак, як свідчать дані, військові блогери відреагували значно більш скептично. Їх стримані й подекуди сумнівні коментарі вказують, що за гучною офіційною риторикою російське військово-політичне керівництво не має цілісної стратегії завершення військових дій проти України ‒ і використовує ядерне позиціонування як заміну реальному плануванню.

Схожі публікації

AfD використовує проросійську риторику для посилення політичного впливу у Німеччині
Analytics

AfD використовує проросійську риторику для посилення політичного впливу у Німеччині

Посилення «Альтернативи для Німеччини» (AfD) створює для Росії додаткові можливості впливати на політичні процеси в одній із провідних держав Європейського Союзу. Партія має власну політичну програму, однак її позиції щодо санкцій, військової допомоги Україні, енергетичної співпраці та відносин із Москвою збігаються з ключовими зовнішньополітичними інтересами Кремля. Це створює умови для використання партійної риторики в російських…

AfD використовує проросійську риторику для посилення політичного впливу у Німеччині
Росія шукає альтернативні геополітичні альянси на тлі поглиблення міжнародної ізоляції
Analytics

Росія шукає альтернативні геополітичні альянси на тлі поглиблення міжнародної ізоляції

Звуження можливостей традиційної дипломатії спонукає російське керівництво задіювати точкові канали співпраці для збереження зовнішньої присутності. На тлі збереження розбіжностей щодо війни проти України та невизначеності щодо параметрів можливих домовленостей, Москва не змогла перетворити діалог із Вашингтоном на стійкий механізм досягнення власних зовнішньополітичних цілей. За цих умов Москва намагається розширити коло партнерів, здатних забезпечити їй політичну…

Росія шукає альтернативні геополітичні альянси на тлі поглиблення міжнародної ізоляції
Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я
Analytics

Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я

Російська бюджетна політика дедалі більше орієнтується на фінансування війни та забезпечення оборонних потреб. Це посилює конкуренцію за державні ресурси й ускладнює фінансування цивільних послуг, які залежать від стабільних багаторічних інвестицій. Онкологічна допомога особливо чутлива до таких змін. Її ефективність визначається не лише наявністю препаратів, а й безперервністю лікування, доступністю діагностики, кадровим забезпеченням і можливістю впроваджувати…

Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я
Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США
Analytics

Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США

Накопичення довгострокових наслідків мілітаризації наблизило російську систему державного управління до межі ресурсного самозбереження. Поглиблення структурних дисбалансів в економіці, скорочення невійськових статей бюджету та вразливість столичного регіону до повітряних ударів звужують здатність Кремля вести війну на виснаження без внутрішньополітичних загроз. За цих умов Москва намагається перенести центр ваги протистояння у дипломатичну площину. Активізуючи контакти з представниками…

Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США