Аналіз російської пропаганди: 1-15 листопада 2025 року

Аналіз російської пропаганди: 1-15 листопада 2025 року

Ключові інформаційні тенденції російської пропаганди в Telegram, початок листопада.

Інформаційний простір довкола російської війни проти України й надалі демонструє дедалі ширший розрив між реальною ситуацією на фронті та наративами, які просуває Кремль. Два ключові епізоди на початку листопада показують, як державні інституції Росії дедалі більше віддають перевагу маніпуляції сприйняттям, а не прозорості чи відповідальності. Після вдалих українських ударів по стратегічній інфраструктурі у Волгограді, Саратові та Новоросійську федеральні медіа оперативно подали ці події як “терористичні акти”, тоді як провоєнні коментатори уникали будь-яких розмов про системні провали ППО. Паралельно Москва посилила тиск на свою армію з вимогою демонструвати успіхи під Покровськом і Куп’янськом, що призвело до появи оманливих заяв про “тактичний прогрес”, які згодом були спростовані доказами значних втрат.

Ці події, разом із реакцією Росії на заяву президента США про можливі ядерні випробування, формують чітку тенденцію: офіційні канали опираються на драматичну риторику, емоційні акценти й вибіркову подачу інформації, аби створити враження контролю. Натомість дані від військових блогерів та неформальних джерел свідчать про зростання скепсису й невизначеності щодо стратегічного курсу Росії. Сукупно ці процеси демонструють режим, який дедалі більше залежить від контрольованих інформаційних потоків, щоб приховувати оперативні слабкості, підтримувати суспільну лояльність і відтерміновувати усвідомлення структурних проблем, що визначають його військові та політичні рішення.


Кремлівська дисципліна наративів на тлі повторних українських ударів

6 і 14  листопада українська армія завдала успішних ударів дронами та ракетами по стратегічних об’єктах у Волгограді, Саратові та Новоросійську, пошкодивши ключову паливну та військово-промислову інфраструктуру. Інформаційна реакція розвивалась за звичним сценарієм: російські федеральні медіа одразу підсилили наративи, що подають атаки як «тероризм». Водночас військові блогери уникали оперативних деталей і утримувалися від критики провалів командування.

Об’єднані дані* щодо обох інцидентів свідчать про скоординовану спробу керувати сприйняттям, а не усувати вразливості. Зіткнувшись із повторними провалами ППО, Кремль покладається на емоційну пропаганду та контрольовані меседжі, щоб приховати системні слабкості, віддаючи перевагу стабільності наративу, а не визнанню відповідальності.


Кремль приховує втрати під Покровськом

Російська армія, отримавши прямий наказ захопити Покровськ і Куп’янськ до середини листопада, намагається продемонструвати свою спроможність і лояльність Кремлю. Провоєнні канали агресивно поширювали твердження, що російські штурмові підрозділи вже увійшли до Покровська. Однак подальша інформація підтвердила, що передчасний витік розкрив пересування підрозділів, що дозволило українським силам їх знищити.

Усвідомлюючи власну тривалу неспроможність захопити Покровськ, Кремль посилив дезінформаційні зусилля, просуваючи наративи про «повне оточення» українських оборонців і подаючи перебільшені заяви про оперативні успіхи*. Водночас російські медіа системно приховують великі втрати на цій ділянці фронту, намагаючись замаскувати провал через завищені звіти та контрольовані меседжі.


Ядерне позиціювання як інструмент маскування стратегічної невизначеності

Ще однією гучною подією листопада стала заява Президента США про плани провести перше за багато років випробування ядерної зброї. Одразу після цього російські медіа заповнили інформаційний простір заявами високопосадовців, зокрема президента та міністра оборони, які закликали до «рішучих відповідних дій». Для російської пропаганди це стало приводом запевнити внутрішню аудиторію в нібито неперевершеному ядерному потенціалі Росії та посилити образ сильного авторитарного режиму, що повністю контролює ситуацію.

Однак, як свідчать дані, військові блогери відреагували значно більш скептично. Їх стримані й подекуди сумнівні коментарі вказують, що за гучною офіційною риторикою російське військово-політичне керівництво не має цілісної стратегії завершення військових дій проти України ‒ і використовує ядерне позиціонування як заміну реальному плануванню.

Схожі публікації

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем
Analytics

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем

Дедалі активніше використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) змінює підходи Росії до проведення інформаційних операцій. Інструменти ШІ дають змогу операторам створювати контент зі значно меншими витратами, керувати більшими мережами фейкових акаунтів і підтримувати їхню активність протягом більш тривалого часу. Водночас вони відкривають нові можливості для моніторингу суспільних дискусій, виявлення чутливих тем та адаптації повідомлень під різні…

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем
Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази
Analytics

Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази

Кремль продовжує поєднувати максималістські вимоги щодо перегляду європейської системи безпеки з точковими дипломатичними ініціативами. На тлі претензій щодо передачі всієї території Донецької області та письмових гарантій нерозширення НАТО на схід Москва запропонувала провести гуманітарну операцію в Костянтинівці з тимчасовим припиненням вогню, намагаючись залучити США та європейські держави до тиску на Київ. Ця тактика покликана створити…

Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази
Нові форми асиметричного протистояння в Європі
Analytics

Нові форми асиметричного протистояння в Європі

Сучасний європейський простір усе частіше стикається з формами дестабілізації, які не вкладаються в рамки класичних військових конфліктів та звичних ризиків для суспільної безпеки. Інциденти осені 2026 року демонструють появу нового класу загроз, де об’єктом ураження стає не просто конкретний інфраструктурний об’єкт чи інформаційний ресурс, а загальна стійкість державних систем. Стратегічний сенс таких операцій полягає у…

Нові форми асиметричного протистояння в Європі
Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії
Analytics

Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії

Напередодні можливого відновлення переговорів з Україною та США Кремль не демонструє готовності переглядати свої воєнні цілі. Навпаки, російське керівництво продовжує представляти ситуацію на фронті як поступове наближення до перемоги, переконуючи Україну та її партнерів, що подальший опір лише погіршує позиції Києва. Ця риторика має створити враження, що час працює на Москву, а територіальні поступки стають…

Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії