Дедалі активніше використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) змінює підходи Росії до проведення інформаційних операцій. Інструменти ШІ дають змогу операторам створювати контент зі значно меншими витратами, керувати більшими мережами фейкових акаунтів і підтримувати їхню активність протягом більш тривалого часу. Водночас вони відкривають нові можливості для моніторингу суспільних дискусій, виявлення чутливих тем та адаптації повідомлень під різні аудиторії.
Ці зміни спираються на вже сформовану в Росії інфраструктуру впливу. Фейкові медіа, акаунти в соціальних мережах, рекламні мережі, посередники та живі підсилювачі надалі відіграють центральну роль у поширенні контенту й охопленні реальних аудиторій. ШІ посилює цю систему, автоматизуючи завдання, які раніше потребували залучення великої кількості людей. У результаті російські операції впливу рухаються до більш автоматизованої та децентралізованої моделі, яка вимагає менше ресурсів для підтримання масштабної активності.
ШІ трансформує російську архітектуру впливу
Нинішня інфраструктура впливу Росії зберігає чимало методів, напрацьованих попереднім поколінням «фабрик тролів». Сучасні операції досі спираються на ці прийоми, проте еволюціонували в більш децентралізовану систему, де виробництво контенту, керування акаунтами та поширення повідомлень розділені між різними ланками.
«Агентство інтернет-досліджень» (IRA), яке раніше очолював Євген Пригожин, покладалося на оплачуваний штат співробітників для створення фейкових акаунтів, написання політичного контенту та імітації суспільних дискусій. Нова модель дає змогу різним суб’єктам долучатися до окремих етапів кампанії впливу, зберігаючи при цьому загальну координацію в межах ширшої операції.
Працюючи за розподіленою моделлю, ця екосистема об’єднує різних акторів і спроможності на окремих етапах процесу впливу. Зокрема, кампанія Doppelganger, що спирається на пов’язані з Адміністрацією президента РФ структури, такі як Агентство соціального проєктування, «Структура» та АНО «Діалог», використовується задля координації операцій. Інші компоненти зосереджені на керуванні синтетичними аудиторіями, прикладом чого є розроблена пов’язаними з RT групами система Meliorator, яка автоматизує роботу фейкових персон. Натомість мережа CopyCop (Storm-1516) поєднує сфабриковані медіа та виробників контенту, таких як Джон Марк Даген і Центр геополітичних експертиз, із мережами зовнішніх підсилювачів для розширення охоплення своїх наративів.
ШІ передусім змінює спосіб, у який ці структури створюють і поширюють контент, прискорюючи написання текстів, переклад, формування вигаданих особистостей та автоматичний постинг. Крім того, мережа CopyCop використовує самостійно розгорнуті моделі Llama, що дає змогу операторам запускати генеративний ШІ незалежно від комерційних постачальників послуг і зменшує залежність від наявних обмежень.
Такий підхід не усуває потреби в участі людини. Оператори й надалі визначають політичні цілі, координують мережі поширення, обирають цільові аудиторії та шукають виходи на авторитетні публічні платформи.
З огляду на стрімку еволюцію, важливою залишається різниця між виробництвом контенту та досягненням реального впливу. Як засвідчила кампанія Bad Grammar, автоматизоване створення матеріалів не обов’язково забезпечує залученість аудиторії, адже її дописи й коментарі майже не викликали реакцій користувачів. На противагу цьому окремі історії Storm-1516 охопили значно ширшу аудиторію завдяки зовнішнім посередникам і підсилювачам.
Ця відмінність розкриває головну організаційну зміну: ШІ скорочує ресурси, необхідні для виробництва контенту, проте ключовою умовою досягнення політичного впливу залишається здатність виводити його за межі підконтрольних мереж.
Виявлення вразливостей та точок напруги
ШІ також розширює аналітичні можливості російських операцій впливу. Опрацювання великих масивів публічних дописів, коментарів та іншої інформації з відкритих джерел допомагає операторам виявляти чутливі політичні теми, відстежувати зміни в суспільних дебатах і знаходити соціальні конфлікти, здатні підживити їхні наративи.
Крім того, ШІ став частиною процесу планування таких операцій. Оператори застосовують генеративні моделі для дослідження відкритих джерел, узагальнення статей і підготовки матеріалів кампаній. Витік файлів Агентства соціального проєктування розкриває структурований підхід до планування, у межах якого оператори визначають політичні цілі й добирають методи їх досягнення. Разом ці практики демонструють, як ШІ може підтримувати різні етапи кампанії впливу — від початкового дослідження й підготовки до виробництва контенту.
Ключовою особливістю таких операцій є вміння експлуатувати наявні розколи всередині цільових суспільств замість просування однакових повідомлень. Діяльність CopyCop та Storm-1516 наочно показує, як російські мережі впливу адаптують свої наративи до різних аудиторій. Замість того, щоб поширювати один меседж у кількох країнах, мережа зосереджується на питаннях, які вже спричиняють суспільні суперечки та політичне тертя. У цих кампаніях Росія експлуатувала розбіжності щодо військової допомоги Україні та довіри до влади США, напруженість між Францією та Вірменією, сепаратистські настрої в канадській провінції Альберта, а також суперечки довкола виборів у Молдові.
Спираючись на наявні суперечності, оператори можуть надавати просуваним ззовні наративам вигляду доречних для внутрішніх дискусій і посилювати напругу, яка вже існує в цільових суспільствах. Це також підкреслює важливість адаптації контенту впливу до місцевого політичного контексту.
Подальший розвиток таких інструментів може зробити цей процес швидшим і системнішим. ШІ здатний допомагати класифікувати великі обсяги інформації, оцінювати реакцію суспільства, відстежувати циркуляцію наративів і фіксувати зміни настроїв аудиторії, що відкриває можливості оперативно коригувати зміст і канали поширення кампаній відповідно до динаміки в інформаційному просторі.
Використання синтетичних аудиторій для масштабування впливу
Однією з найсуттєвіших змін, пов’язаних із генеративним ШІ, стала здатність створювати цілі мережі штучних користувачів і керувати ними. Такі мережі імітують суспільні дискусії, висловлюють політичні погляди від імені нібито мешканців цільових країн і створюють видимість низової громадської підтримки певних наративів.
Раніше утримання великої кількості фейкових акаунтів вимагало значних людських ресурсів. Генеративний ШІ зменшує ці витрати, автоматизуючи створення профілів, виробництво контенту та рутинні завдання акаунтів, що дає змогу операторам підтримувати більші мережі з меншим штатом персоналу.
Цей підхід демонструє система Meliorator, розроблена пов’язаними з RT групами за участю ФСБ. Вона автоматично генерувала профілі користувачів з індивідуальними біографіями, геолокацією та політичними поглядами, а також давала змогу керувати дописами, коментарями й репостами через централізований інтерфейс.
Напередодні виборів у США 2024 року сотні фейкових акаунтів, які видавали себе за американських виборців, поширювали відеозаяви Володимира Путіна. Частина з них також розміщувала ці матеріали в коментарях під публікаціями кандидатів на федеральні посади, намагаючись подати офіційні російські меседжі як позицію пересічних американських користувачів.
Водночас досвід операції Bad Grammar показує обмеження автоматизованого виробництва контенту для досягнення впливу. Російські оператори використовували ШІ для генерації коментарів та автоматизації публікацій у Telegram щодо війни в Україні, політичних подій у Молдові та країнах Балтії, а також американської політики. Кампанія створила значні обсяги контенту, однак більшість коментарів майже не привернула уваги. Відтак фейкові акаунти не змогли закріпитися в публічних обговореннях або викликати відчутний відгук аудиторії. Це підкреслює ключову вразливість синтетичних аудиторій — здатність імітувати суспільну активність не гарантує справжнього залучення чи ширшого впливу.
Натомість CopyCop та Storm-1516 ілюструють, як російські операції впливу можуть частково долати обмеження автоматизованої активності акаунтів, поєднуючи синтетичні аудиторії з розгалуженою мережею сфабрикованих медіа. У 2025 році мережа запустила щонайменше 300 вебсайтів, маскуючи їх під місцеві новинні видання, політичні організації та фактчекінгові проєкти. Така модель створює численні канали для поширення одних і тих самих наративів, надаючи їм вигляду незалежних повідомлень. Поєднуючи сфабрикований контент зі скоординованим підсиленням, оператори можуть забезпечувати багаторазовий контакт аудиторії з повідомленням і створювати штучні сигнали суспільного інтересу, підвищуючи ймовірність виходу обраних наративів за межі власних мереж.
Мережа Truefact пішла ще далі, запустивши регіональні та мовні версії для різних аудиторій, зокрема турецькою, українською мовами та суахілі. Інструменти ШІ допомогли наповнити ці сайти великими обсягами контенту, завдяки чому досягався безперервний потік публікацій у кількох мовних середовищах. Це зменшило потребу в окремих редакційних командах і полегшило адаптацію наративів до місцевого політичного контексту.
Показовим прикладом такої моделі поширення стала історія влітку 2025 року з твердженнями про підготовку Росією масованих ударів по Україні. Цей наратив циркулював через сайти CopyCop, ресурс InfoDefense Slovenia та мережу Portal Kombat, тоді як окремі матеріали екосистеми здобули суттєве охоплення й потрапили в ширші суспільні дискусії. Споріднений підхід застосовує й операція Doppelganger, яка поєднує перевірені інструменти цифрового впливу та методи дистрибуції контенту для розширення охоплення маніпулятивних наративів.
У сукупності ці приклади свідчать про формування більш інтегрованої інфраструктури впливу, що включає фейкові акаунти, які створюють штучні ознаки суспільної підтримки, фейкові медіа, які виробляють і легітимізують контент, та зовнішні підсилювачі, покликані вивести обрані наративи в ширші інформаційні канали.
ШІ спрощує підтримання таких взаємопов’язаних структур, проте сам по собі масштаб автоматизованої активності не визначає їхньої ефективності. Для досягнення ширшого впливу важливими досі залишаються вихід на незалежних користувачів і входження в реальні суспільні дискусії.
Вплив на пошукові системи та відповіді, згенеровані ШІ
Дедалі ширше впровадження генеративного ШІ в пошукові системи та інформаційні сервіси створює додаткову зону потенційної вразливості. Інформаційні операції можуть дедалі активніше націлюватися на цифрові системи, за допомогою яких люди отримують та інтерпретують інформацію, а не лише безпосередньо на людську аудиторію.
Використання систем ШІ для пошуку й синтезу інформації також утворює додатковий канал для операцій впливу. Масове розміщення цільового контенту дає змогу операторам впливати на масив даних, що потрапляє до пошукових індексів і джерел, на які спираються ШІ-системи під час формування відповідей (так званий LLM grooming). Мережа «Правда» (Portal Kombat), яка публікує щонайменше 3,6 мільйона матеріалів на рік, демонструє масштаб, у якому може працювати цей підхід. Подібну модель використовують CopyCop та Storm-1516 завдяки розгалуженій мережі сайтів і великим обсягам генерації контенту. Такі практики виводять операції впливу за межі прямої взаємодії з аудиторією в медіа та соцмережах, відкриваючи можливості вбудовувати обрані наративи в ширше інформаційне середовище, на яке покладаються системи ШІ.
Залучення багатьох пов’язаних між собою вебсайтів створює штучне враження незалежного підтвердження інформації. Це особливо актуально для нішевих тем, де обсяг надійних даних обмежений. У таких інформаційних прогалинах, так званих «інформаційних пустках» (data voids), скоординовані публікації можуть здобувати непропорційно високу видимість.
Інша техніка, відома як «отруєння великих мовних моделей» (LLM poisoning), охоплює ширший спектр технічних методів, зокрема цілеспрямовану маніпуляцію даними з метою впливу на поведінку моделей під час навчання. Зловмисники також можуть атакувати підключені бази знань і системи генерації, доповнені пошуком (RAG). Впроваджуючи сфабриковані документи або приховані інструкції в зовнішні джерела інформації, можна впливати на відповіді системи без модифікації самої базової моделі.
Ці методи породжують різні рівні ризику — від тиражування хибних тверджень до системної упередженості та спроб закласти приховані поведінкові тригери.
Головне занепокоєння полягає в потенційному перетворенні масово згенерованої дезінформації на джерельну базу для зовнішньо нейтральних відповідей ШІ. Це здатне розширити охоплення операцій впливу далеко за межі соцмереж і традиційних новинних платформ, вбудовуючи маніпулятивну інформацію в повсякденні цифрові сервіси, якими користуються люди.
Технічні та інфраструктурні засади
Розширення можливостей ШІ спирається на технічну інфраструктуру, що поєднує мовні моделі, системи керування акаунтами, фейкові сайти та канали дистрибуції. Російські операції впливу дедалі частіше об’єднують ці елементи у взаємопов’язані структури, де ШІ автоматизує окремі завдання виробництва й адміністрування, а традиційні цифрові платформи та живі оператори забезпечують загальну координацію.
Система Meliorator показує, як інструменти ШІ можна інтегрувати в технічну інфраструктуру для масштабного керування штучними персонами. Її архітектура поєднувала спеціалізоване програмне забезпечення для створення вигаданих особистостей, адміністрування акаунтів та автоматизації їхньої активності. Зі свого боку, адміністративний інтерфейс «Brigadir» давав операторам змогу керувати фейковими персонами, тоді як серверний застосунок «Taras» виконував скрипти, що контролювали їхню поведінку.
Подібна архітектура забезпечувала централізоване керування цілими мережами акаунтів з єдиної точки контролю, відокремлюючи генерацію контенту від адміністрування профілів і дистрибуції, що значно спрощувало координацію масштабних кампаній.
Приклади Doppelganger і CopyCop демонструють, наскільки мережі фейкових медіа залежать від розподіленої цифрової інфраструктури для безперервного виробництва та поширення контенту. Їхні оператори поєднують сфабриковані новинні сайти з рекламними системами, акаунтами в соцмережах і мережами посередників. Масштаб цієї інфраструктури є значним. Doppelganger та CopyCop використовували десятки доменів й понад 300 вебсайтів. Обидві операції спираються на інфраструктуру, розосереджену між багатьма провайдерами та юрисдикціями, що ускладнює її знешкодження, тоді як дзеркальні сайти та резервні домени дають змогу швидко відновлювати доступ у разі блокування окремих ресурсів або втрати хостингу.
Технічна реалізація також визначає тенденцію до більшої операційної автономності. Задокументовані випадки ймовірного використання CopyCop самостійно розгорнутих мовних моделей, зокрема локальних версій Llama, підтримуваних такими інструментами, як Open WebUI та Ollama. Така конфігурація дає операторам змогу застосовувати генеративний ШІ без прив’язки до комерційних платформ з їхніми обмеженнями, а в поєднанні з розподіленим хостингом і резервними доменами забезпечує мережам впливу ширший контроль як над створенням контенту, так і над інфраструктурою його поширення.
Цю тенденцію додатково підтримує доступ до розвиненої обчислювальної бази. Російські платформи, зокрема Yandex AI Studio, надають можливості для розгортання мовних моделей на графічних процесорах (GPU), що потребують суттєво менших обчислювальних ресурсів, ніж навчання базових моделей з нуля.
У результаті формується інфраструктура, дедалі більше розподілена між різними технічними та організаційними ланками. В ній ШІ забезпечує виробництво контенту й окремі управлінські функції, тоді як сайти, рекламні сервіси, соціальні мережі та зовнішні мережі відповідають за дистрибуцію. Самостійно розгорнуті моделі можуть ще більше підвищити стійкість таких операцій завдяки зменшенню залежності від іноземних постачальників послуг.
Ризики використання ШІ в комплексних гібридних операціях
Розвиток інфраструктури впливу на базі ШІ створює додаткові можливості для поєднання інформаційних операцій із розвідувальною діяльністю, вербуванням і фізичними диверсіями. Головне занепокоєння викликає здатність автоматизувати частину підготовки та інформаційного супроводу гібридних дій, скорочуючи час і ресурси, необхідні для їх організації.
Підґрунтям для такого розвитку слугують уже наявні практики цифрового вербування. Російські спецслужби активно використовують Telegram-боти та популярні месенджери для вербування виконавців шпигунських і диверсійних операцій у Європі. ШІ може масштабувати ці механізми, автоматизуючи первинний контакт, ведення листування кількома мовами та відбір потенційних диверсантів.
Інший можливий напрям застосування передбачає використання налагоджених мереж впливу для інформаційного прикриття фізичних атак. Кампанії Doppelganger і CopyCop уже продемонстрували здатність генерувати великі обсяги сфабрикованих статей, імітувати незалежні медіа та поширювати політичні наративи через взаємопов’язані платформи.
Ці спроможності можуть допомогти оперативно реагувати на диверсійні інциденти, продукувати альтернативні версії подій та перекладати відповідальність на треті сторони або ставити під сумнів достовірність офіційних розслідувань. Скоординовані публікації на багатьох сайтах і в акаунтах соцмереж здатні підсилювати такі вкиди й ускладнювати суспільну реакцію.
Головний ризик полягає у здатності забезпечувати швидкий і масштабний інформаційний супровід гібридних операцій. ШІ може допомогти організаторам генерувати конкуруючі пояснення, поглиблювати суспільну дезорієнтацію, підривати довіру до державних інституцій і посилювати політичний ефект фізичного втручання без пропорційного збільшення витрат ресурсів.