ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ РОСІЯНИ: наративи та тренди соціальних мереж і медіа за жовтень 2024

ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ РОСІЯНИ: наративи та тренди соціальних мереж і медіа за жовтень 2024

Найбільш обговорюваною темою в російських соціальних мережах і медіа в жовтні 2024 року стала тема саміту БРІКС. Під час шістнадцятого щорічного саміту в Казані Росія представила низку ініціатив, спрямованих на протидію ізоляційній політиці Заходу та зміцнення авторитету президента Путіна. Матеріали про саміт БРІКС набрали 600 мільйонів переглядів і понад 8 мільйонів реакцій.

Про це свідчить аналіз повідомлень російських телеканалів і відеоплатформ за допомогою спеціалізованого інструменту на основі ШІ War of Words, а також застосування ШІ-платформи Osavul для вивчення соціальних мереж.

Другою важливою темою в російському медіапросторі в жовтні стало просування російських військ на Донбасі. Згідно з даними медіамоніторингу, публікації в Telegram про Вугледар зібрали 442 мільйони переглядів і 10 мільйонів реакцій, а пости про Селидове — 400 мільйонів переглядів і майже 12 мільйонів реакцій.

Міграційна криза в Росії також увійшла до топ-3 тем місяця в російських медіа та соціальних мережах. Повідомлення на цю тему отримали 479 мільйонів переглядів і понад 12 мільйонів реакцій у Telegram, з яких 58% були негативними. Найбільша активність обговорень міграційної проблеми припала на середину та кінець місяця, коли були прийняті ключові законодавчі ініціативи. 15 жовтня був ухвалений закон про боротьбу з фіктивними шлюбами, а 29 жовтня — ще чотири закони, які посилюють відповідальність за організацію незаконної міграції.

Проблеми з погіршенням матеріального становища та дефіцитом популярних товарів і послуг у Росії також стали предметом обговорення в російських соціальних мережах. У жовтні повідомлення про інфляцію в Росії набрали 183 мільйони переглядів і 2,4 мільйона реакцій.

Майже 40% публікацій на цю тему мали негативний відтінок. Пік переглядів припав на заяву голови Центробанку Ельвіри Набіулліної про необхідність підвищення ключової ставки до 23%.

Тема залучення Росією регулярних північнокорейських військ для участі у війні також була актуальною в російському інформаційному просторі в жовтні. 18 жовтня в мережі з’явилися перші відеопідтвердження присутності військових КНДР на території Росії. У цей день відповідні повідомлення набрали майже 14 мільйонів переглядів. Загальний показник переглядів на цю тему в жовтні склав 94 мільйони і майже 2 мільйони реакцій.

У жовтні українські сили продовжили активно уражати цілі в глибокому тилу Росії. Українські дрони атакували військові бази та стратегічні об’єкти на відстані до 2 тисяч кілометрів від лінії фронту. Публікації про атаки дронів та роботу ППО в російському сегменті Telegram у жовтні набрали 18 мільйонів переглядів і майже 100 тисяч реакцій, більшість з яких мали негативний характер.

У жовтні знову спостерігається чітка різниця між результатами офіційних соціологічних досліджень щодо довіри до президента Путіна (понад 80%) та реакціями росіян у соціальних мережах на його згадування. За даними медіамоніторингу за жовтень, росіяни залишили близько 190 тисяч коментарів під публікаціями у Telegram, де згадувався президент, з яких 57% були негативними.

Цей показник близький до аналогічного значення минулого місяця.

Схожі публікації

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем
Analytics

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем

Дедалі активніше використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) змінює підходи Росії до проведення інформаційних операцій. Інструменти ШІ дають змогу операторам створювати контент зі значно меншими витратами, керувати більшими мережами фейкових акаунтів і підтримувати їхню активність протягом більш тривалого часу. Водночас вони відкривають нові можливості для моніторингу суспільних дискусій, виявлення чутливих тем та адаптації повідомлень під різні…

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем
Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази
Analytics

Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази

Кремль продовжує поєднувати максималістські вимоги щодо перегляду європейської системи безпеки з точковими дипломатичними ініціативами. На тлі претензій щодо передачі всієї території Донецької області та письмових гарантій нерозширення НАТО на схід Москва запропонувала провести гуманітарну операцію в Костянтинівці з тимчасовим припиненням вогню, намагаючись залучити США та європейські держави до тиску на Київ. Ця тактика покликана створити…

Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази
Нові форми асиметричного протистояння в Європі
Analytics

Нові форми асиметричного протистояння в Європі

Сучасний європейський простір усе частіше стикається з формами дестабілізації, які не вкладаються в рамки класичних військових конфліктів та звичних ризиків для суспільної безпеки. Інциденти осені 2026 року демонструють появу нового класу загроз, де об’єктом ураження стає не просто конкретний інфраструктурний об’єкт чи інформаційний ресурс, а загальна стійкість державних систем. Стратегічний сенс таких операцій полягає у…

Нові форми асиметричного протистояння в Європі
Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії
Analytics

Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії

Напередодні можливого відновлення переговорів з Україною та США Кремль не демонструє готовності переглядати свої воєнні цілі. Навпаки, російське керівництво продовжує представляти ситуацію на фронті як поступове наближення до перемоги, переконуючи Україну та її партнерів, що подальший опір лише погіршує позиції Києва. Ця риторика має створити враження, що час працює на Москву, а територіальні поступки стають…

Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії