Війна знову стала проблемою номер один для росіян, і вони хотіли б, щоб вона закінчилася якнайшвидше

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії (ІКАР) провів соціологічне дослідження в рамках моніторингу російського суспільства під назвою «Дзеркало Росії». З 11 по 26 травня 2026 року було проведено дослідження за загальноросійською вибіркою. Методика опитування – CATI (Computer-Assisted Telephone Interview), а саме телефонне опитування за інтерактивною структурованою анкетою за допомогою спеціального програмного забезпечення для соціологічних опитувань. Усього опитано 1600 респондентів. Статистична похибка з ймовірністю 0,95 не перевищує 2,5%.

Основні результати опитування

1. Порівняно з минулим роком зафіксовано серйозні зміни у суспільних настроях щодо війни та її впливу на повсякденне життя росіян: на перше місце серед найбільш актуальних проблем у Російській Федерації росіяни знову поставили «СВО» (33%), а низькі зарплати та високі ціни посіли друге та третє місце (відповідно 24% та 18%). Це змінює тенденцію останніх років, коли на передній план для росіян вийшли ціни та зарплати, а війна була відтіснена на 3-4 місце. Таким чином, війна із фонової події знову стала важливим чинником повсякденного життя росіян.

2. У російській суспільній свідомості існує логічний зв’язок між війною та власним фінансовим становищем, як зафіксували дослідження попередніх років. Тому основними пріоритетами розвитку РФ у президента в 2026 році, на думку росіян, мають стати успішне завершення війни та покращення фінансового стану росіян – обидва варіанти отримують по 58%. При цьому вони значно випереджають інші альтернативи.

3. 94% росіян помітили подорожчання товарів та послуг у своїх повсякденних покупках. Ці цифри є ідентичними тим, що були отримані у дослідженні у 2025 році. При цьому оцінки купівельних спроможностей за останні шість місяців цього року були гіршими та ще більш скептичні  щодо того, якими вони будуть до кінця року: порівняно з дослідженням минулого року скепсис росіян збільшився з 54% до 62%.

4. Близько половини росіян (47%) вважають, що РФ частково чи повністю досягла своїх військових цілей в Україні. Це помітно нижче, ніж рік тому – тоді їхня кількість становила 54%. Тим не менш, 46% росіян хотіли б, щоб війна завершилася не пізніше, ніж протягом шести місяців. Таким чином, їхня частка зросла на 5% порівняно з минулим роком. В цілому ж, з грудня 2022 року кількість росіян, які хотіли якнайшвидшого закінчення війни, постійно збільшувалася з 24% до 46% цього року.

У свою чергу кількість росіян, які виступали за війну без часових рамок, до повної перемоги, зменшилася – з 13% до 9%, що є найменшим показником за всі роки повномасштабної фази війни.

5. Зміна в настроях росіян також демонструє уточнююче питання щодо підтримки рішення завершити війну вже завтра: абсолютна більшість росіян – 81% – підтримали б такий крок. Це найвищий показник за чотири роки. З 2023 року він тримався на рівні 72-75%.

6. Серед росіян зростає частка тих, у кого хтось був мобілізований від початку повномасштабного вторгнення. Дане дослідження показало частку 74%. При цьому зростає кількість респондентів, у яких у російській армії опинився хтось із його ближнього кола – члени сім’ї чи друзі. На сьогоднішній день частка респондентів, у кого мобілізували одного чи кількох членів сім’ї, становить 31%. Для порівняння, 2022 року ця частка становила 14%. Відповідно зростає кількість росіян, у когось хтось загинув на війні: лише 29% відповідають, що серед їхніх близьких та знайомих ніхто не загинув у ході бойових дій.

За останніми даними, 21% росіян мав одного або кілька родичів, які загинули під час повномасштабної фази війни. Лише за останній рік їхня частка збільшилася з 15% до 21%. У грудні 2022 року їх було лише 2%. Також постійно зростає частка тих, хто втратив когось із друзів. На сьогоднішній день їхня частка становить 22%, а в грудні 2022 року їх було лише 6%.

7. Російське суспільство зберігає чітке неприйняття другої хвилі примусової мобілізації на зразок осені 2022 року – близько трьох чвертей (73%) респондентів не підтримали б такий крок з боку влади. За повторну примусову мобілізацію виступають лише 11%.

8. Більше половини росіян (54%) не відчувають небезпеки з боку НАТО, що її члени можуть напасти на РФ. Відчувають таку загрозу 36% росіян. Загалом суспільні настрої у Росії щодо відсутності загрози з боку НАТО залишилися на колишньому рівні.

9. Більшість росіян відчули тією чи іншою мірою у своєму повсякденному житті блокування Телеграм. Висока популярність Телеграм пояснює, чому 67% негативно ставляться до спроб заблокувати його в Росії. Невдоволення подібними діями влади помітно у різних соціальних груп, оскільки блокування порушують їхній звичний спосіб життя, який складався роками.

10. Порівняльна більшість росіян (45%) заявила, що у разі повного або значного блокування Телеграм перейдуть на платформу МАХ і користуватимуться ним. Фактично стільки ж росіян це вже роблять: 42% респондентів відповіли, що активно використовують МАХ на повсякденній основі. Тоді як близько третини (30%) або взагалі не використовують або роблять це рідко.

11. Більше половини (55%) росіян негативно ставляться до запровадження «білих списків» для мобільного інтернету, які передбачають доступ до обмеженої кількості інтернет-ресурсів. Позитивно до таких обмежень належать удвічі менше, ніж опитані.

Оскільки росіяни переважно не підтримують запровадження «білих списків» для мобільного інтернету, цілком зрозуміло, що більшість також не підтримують подібні обмеження для домашнього та кабельного інтернету.