Удари українських далекобійних БПЛА по дата-центрах «Яндекса» в містах Сасово, Калузі та Владимирі продемонстрували найбільш дієвий шлях у протидії російським інформаційно-психологічним операціям. Протидія російській пропаганді традиційно зосереджувалася на цифровому середовищі, зокрема, виявленні мереж ботів, блокуванні акаунтів і спростуванні дезінформації. Нещодавнє знищення серверних потужностей нагадало, що сучасні когнітивні операції мають матеріальний носій, вразливий до кінетичного впливу.
Еволюція російської дезінформації в останні роки базувалася на переході від ручних ботоферм до автоматизованих систем на базі штучного інтелекту. Застосування великих мовних моделей (LLM) дає змогу генерувати повідомлення різними мовами, адаптувати їх до місцевого контексту й підтримувати значні масштаби активності. Масове генерування контекстних повідомлень іноземними мовами, координація мереж у соцмережах (зокрема, підтримка радикальних рухів) та алгоритмічний парсинг вимагають величезних обчислювальних ресурсів. Однак концентрація цих ресурсів на обмеженій кількості майданчиків створює структурну вразливість.
Прагнучи оптимізувати витрати на масштабування сучасних автоматизованих дезінформаційних кампаній, які потребують колосальних ресурсів для роботи з великими мовними моделями, Кремль пішов шляхом жорсткої централізації обчислювальних потужностей. Зробивши ставку на передові суперкомп’ютери на кшталт “Червоненкіса” та “Ляпунова” і обравши інфраструктуру Yandex Cloud своїм головним технологічним бекендом, Росія зосередила десятки мегават серверних потужностей на кількох мега-майданчиках у зоні досяжності українських безпілотників (500–800 км від кордону).
Ця стратегія, хоч і забезпечила тимчасову синергію штучного інтелекту для генерації контенту з метою впливу на громадську думку, проте створила класичну “єдину точку відмови” (Single Point of Failure), перетворивши критично важливі для гібридної війни хаби на вразливі стаціонарні мішені, втрата чи пошкодження яких критично знизили активність транскордонних інформаційних операцій. Падіння автоматизованого трафіку з мереж «Яндекса» на 99% за даними Cloudflare і синхронне зникнення десятків тисяч ботів у Європі довели пряму кореляцію між фізичним «залізом» та масштабом інформаційної присутності РФ за кордоном.
Крім того, суттєвих ушкоджень зазнала внутрішня інфраструктура цифрових сервісів, які, в тому числі, використовувалися для підтримки комунікацій та управління інформацією в межах військових операцій на що вказує група Інформаційний Спротив ‒ зокрема на забезпечення російської армії картографічною інформацією або наведенням на цілі. Росії, вочевидь, не вдасться швидко відновити пошкоджені потужності через технологічні санкції щодо постачання сучасних процесорів, спеціалізованого обладнання та компонентів для їх виготовлення. Відтак перехід до менш потужних систем може знизити швидкість і масштаб автоматизації, тоді як використання ручної праці або шаблонного контенту збільшить операційні витрати й потенційно полегшить виявлення координованої активності.
Подібно до того, як удари по флоту в Криму змусили РФ вивести кораблі до Новоросійська, а удари по НПЗ — розосередити паливну логістику, у сфері цифрових операцій Кремль змушений шукати нові моделі диверсифікації інфраструктури обчислювальних потужностей. Евакуація найбільших дата-центрів углиб Росії може захистити їх фізично, проте вимагатиме значних фінансових витрат. Росія змушена децентралізувати інфраструктуру, розподіливши роботу між дрібнішими дата-центрами з частковим розподілом навантаження на орендовані закордонні сервери та використанням зламаних пристроїв користувачів (ботнетів). Таке розпорошення ресурсів зробить систему стійкішою до поодиноких ударів, водночас суттєво ускладнить керування інформаційними операціями та знизить загальний контроль над ними.
Фізична інфраструктура є важливим, але не єдиним чинником ефективності російських операцій впливу. Її ураження може порушити масштабування й координацію інформаційних кампаній, проте не усуває організаційних мереж, людських ресурсів і альтернативних каналів поширення контенту. Стратегічний ефект таких дій залежить від того, наскільки довго вдасться обмежувати відновлення обчислювальних потужностей і наскільки ефективно протидіяти переходу Росії до децентралізованих моделей інформаційного впливу.
