Еволюція кількості та змісту повідомлень, а також реакцій на них за період початкового розвитку “Курської операції” вказує на великі зусилля російської пропаганди щодо штучного зменшення значущості цих подій для російського суспільства та витіснення з публічного обговорення факту перенесення бойових дій на територію Російської Федерації.
Про це свідчать результати комплексного медіа аналізу російських соціальних мереж, проведеного Інститутом Конфліктології та Аналізу Росії (ІКАР). Для проведення аналізу використані ключові слова та фрази, що визначають контекст курських подій, а також суміжні теми та публікації в Telegram-спільнотах за період з 6 по 24 серпня 2024 року. Об’єктом аналізу також стали публікації окремо взятих військовослужбовців ЗС РФ, чиї дані були верифіковані за допомогою OSINT інструментів.
Пік реакцій росіян на події в Курській області припадає на 8 серпня (понад 600 тис. реакцій), а вже 14 серпня їх кількість знизилася майже до 80 тис. і до 18 тис. станом на 24 серпня відповідно.
Виходячи з аналізу дописів користувачів в Курській області за період (6 – 24 серпня 2024) розгортання “Курської операції” Силами Оборони України, в даному інформаційному просторі виявлена тенденція до панічних настроїв жителів прифронтових міст і прилеглих територій. Хвиля невдоволення швидко охопила росіян через ефект несподіваності атаки українських військ, яка також продовжувала зростати через відсутність офіційних заяв з боку російського керівництва та стрімкого наповнення інформаційного простору користувацькими фотографіями та дописами, які демонстрували стрімке просування ЗСУ вглиб території РФ.
З розвитком операції та зростаючою кількістю матеріалів пропагандистського характеру, тенденція панічних настроїв серед жителів Курської області почала змінюватися від критики влади в бік підтримки дій ЗС РФ і нагнітання міжнаціональної ворожнечі. Натомість безпосередні свідки збройного протистояння, а саме жителі захоплених населених пунктів, як от Суджа та прилеглих сіл, продовжували публікувати фото та відео з зони бойових дій. Основним інструментом проти цього стало жорстке цензурування: дані матеріали зазнали цензури з боку Кремля та системно вилучалися з Telegram-спільнот їхніми адміністраторами.
Публікації про масову здачу російських строковиків в полон, а також про втрати росіян на даному театрі бойових дій відстежувалися Кремлем та зазнавали нищівної критики, про що свідчить велика кількість сурогатних акаунтів (ботів), які згодом були видалені.
Одним з головних нарікань до влади з боку жителів Курської області в соціальних мережах була відсутність організованих заходів щодо евакуації цивільного населення та загалом адекватних дій місцевої влади як таких. За період з 6 по 24 серпня 2024 року, з понад 600 тисяч реакцій, 20% виражають негативне ставлення до теми евакуації й менш як 3% свідчать про позитивне ставлення.
Згідно проведеного аналізу, з-поміж 4 тисяч джерел, які подавали інформацію за цей період щодо евакуації з Курської області, понад 600 – це скомпрометовані канали комунікації (спільноти, групи, користувачі), які систематично розповсюджують російську пропаганду та фейкові повідомлення. Кількість ботів задіяних в даній інформаційній кампанії склала понад 800. Це ті засоби просування прокремлівських наративів, чия поведінка явно вказує на їх сурогатність, тобто неавтентичність.
Більшість повідомлень на z-каналах за період розгортання операції в Курській області, несуть негативний характер. Російські військові критикують командування та політичне керівництво за відсутність чіткого плану дій і провал оборони в Курській області, що обернулися для Росії великими втратами.
Російська сторона вжила активних заходів для запобігання поширення інформації про загиблих та зниклих безвісти. Так, в соціальній мережі “Вконтакте” було заблоковано групу під назвою “Суджа – поиск людей”, де публікувалися імена й телефони росіян, в тому числі військових, в Курській області, які не виходили на зв’язок з рідними. Доступ обмежили тільки для російських IP-адрес. Кремль, активно експлуатуючи платформу Telegram та інші подібні ресурси, при цьому не допускає поширення небажаних дописів та коментарів. Тому більшість таких публікацій щодо Курської операції існують в публічному просторі тільки до першого аудиту, після чого одразу видаляються.Еволюція кількості та змісту повідомлень, а також реакцій на них за період початкового розвитку “Курської операції” вказує на великі зусилля російської пропаганди щодо штучного зменшення значущості цих подій для російського суспільства та витіснення з публічного обговорення факту перенесення бойових дій на територію Російської Федерації.
Про це свідчать результати комплексного медіа аналізу російських соціальних мереж, проведеного Інститутом Конфліктології та Аналізу Росії (ІКАР). Для проведення аналізу використані ключові слова та фрази, що визначають контекст курських подій, а також суміжні теми та публікації в Telegram-спільнотах за період з 6 по 24 серпня 2024 року. Об’єктом аналізу також стали публікації окремо взятих військовослужбовців ЗС РФ, чиї дані були верифіковані за допомогою OSINT інструментів.
Пік реакцій росіян на події в Курській області припадає на 8 серпня (понад 600 тис. реакцій), а вже 14 серпня їх кількість знизилася майже до 80 тис. і до 18 тис. станом на 24 серпня відповідно.
Виходячи з аналізу дописів користувачів в Курській області за період (6 – 24 серпня 2024) розгортання “Курської операції” Силами Оборони України, в даному інформаційному просторі виявлена тенденція до панічних настроїв жителів прифронтових міст і прилеглих територій. Хвиля невдоволення швидко охопила росіян через ефект несподіваності атаки українських військ, яка також продовжувала зростати через відсутність офіційних заяв з боку російського керівництва та стрімкого наповнення інформаційного простору користувацькими фотографіями та дописами, які демонстрували стрімке просування ЗСУ вглиб території РФ.
З розвитком операції та зростаючою кількістю матеріалів пропагандистського характеру, тенденція панічних настроїв серед жителів Курської області почала змінюватися від критики влади в бік підтримки дій ЗС РФ і нагнітання міжнаціональної ворожнечі. Натомість безпосередні свідки збройного протистояння, а саме жителі захоплених населених пунктів, як от Суджа та прилеглих сіл, продовжували публікувати фото та відео з зони бойових дій. Основним інструментом проти цього стало жорстке цензурування: дані матеріали зазнали цензури з боку Кремля та системно вилучалися з Telegram-спільнот їхніми адміністраторами.
Публікації про масову здачу російських строковиків в полон, а також про втрати росіян на даному театрі бойових дій відстежувалися Кремлем та зазнавали нищівної критики, про що свідчить велика кількість сурогатних акаунтів (ботів), які згодом були видалені.
Одним з головних нарікань до влади з боку жителів Курської області в соціальних мережах була відсутність організованих заходів щодо евакуації цивільного населення та загалом адекватних дій місцевої влади як таких. За період з 6 по 24 серпня 2024 року, з понад 600 тисяч реакцій, 20% виражають негативне ставлення до теми евакуації й менш як 3% свідчать про позитивне ставлення.
Згідно проведеного аналізу, з-поміж 4 тисяч джерел, які подавали інформацію за цей період щодо евакуації з Курської області, понад 600 – це скомпрометовані канали комунікації (спільноти, групи, користувачі), які систематично розповсюджують російську пропаганду та фейкові повідомлення. Кількість ботів задіяних в даній інформаційній кампанії склала понад 800. Це ті засоби просування прокремлівських наративів, чия поведінка явно вказує на їх сурогатність, тобто неавтентичність.
Більшість повідомлень на z-каналах за період розгортання операції в Курській області, несуть негативний характер. Російські військові критикують командування та політичне керівництво за відсутність чіткого плану дій і провал оборони в Курській області, що обернулися для Росії великими втратами.
Російська сторона вжила активних заходів для запобігання поширення інформації про загиблих та зниклих безвісти. Так, в соціальній мережі “Вконтакте” було заблоковано групу під назвою “Суджа – поиск людей”, де публікувалися імена й телефони росіян, в тому числі військових, в Курській області, які не виходили на зв’язок з рідними. Доступ обмежили тільки для російських IP-адрес. Кремль, активно експлуатуючи платформу Telegram та інші подібні ресурси, при цьому не допускає поширення небажаних дописів та коментарів. Тому більшість таких публікацій щодо Курської операції існують в публічному просторі тільки до першого аудиту, після чого одразу видаляються.
