Моніторинг російських наративів щодо Молдови: 28.04-4.05.2025

Моніторинг російських наративів щодо Молдови: 28.04-4.05.2025

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії спільно з Watchdog MD завершив черговий щотижневий моніторинг спроб російської пропаганди втручатися у виборчий процес у Молдові та її намагань впливати на внутрішньо-політичну ситуацію в цій країні. Дану публікацію підготовлено за фінансової підтримки ЄС та організації “Рівні права та незалежні медіа” (ERIM). Її зміст є виключною відповідальністю IKAR-WatchDog.MD і не обов’язково відображає погляди ЄС та ERIM.

Метою щотижневого моніторингового звіту є дослідження соціальних медіа задля визначення ключових пропагандистські наративів, актуальних тем, активних пропагандистів і статистики залучення аудиторії, пов’язаних з політичним ландшафтом Молдови. Дані збираються з російського сегменту Telegram за допомогою автоматизованих інструментів ШІ та вибірки вручну.

Основні висновки за 28 квітня – 4 травня 2025:

  1. Повторне використання наративу “Молдова використовується для підготовки терористів“, разом із новою дезінформаційною кампанією про відновлення війни на Дністрі, свідчить про те, що Росія перевіряє можливості для потенційної провокації на лівому чи правому березі Дністра. Цей тип агресивної риторики неодноразово використовувався Кремлем з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну, особливо в контексті провокацій, організованих російськими розвідувальними службами в Придністровському регіоні. Головною метою було дискредитувати владу в Кишиневі та Києві створивши пропагандистське виправдання для можливих спроб дестабілізації.
  2. Російська пропаганда посилилася до 9 травня, використовуючи такі наративи, як “У Молдові прославляють нацизм” та “Румунія хоче контролювати Молдову“. Обидва наративи є частиною повторюваної риторики, яка щорічно використовується для зображення уряду Молдови як нацистського. Тема “фальсифікації історії” використовується російською пропагандою саме для того, щоб приховати спотворення, які сама Росія створила та поширила на всьому пострадянському просторі.
  3. Просування дій та меседжів таких діячів, як Ігор Додон, Володимир Воронін, Олександр Стояногло та Ірина Влах, чітко демонструє зацікавленість Російської Федерації в цих акторах, які можуть представляти ключову ставку Москви на майбутніх парламентських виборах цієї осені. Поява меседжів у російському інформаційному просторі, написаних колишнім прем’єр-міністром Молдови Владом Філатом, ще раз свідчить про те, що він став інструментом Кремля у просуванні російського порядку денного як у Республіці Молдова, так і за її межами.

Схожі публікації

AfD використовує проросійську риторику для посилення політичного впливу у Німеччині
Analytics

AfD використовує проросійську риторику для посилення політичного впливу у Німеччині

Посилення «Альтернативи для Німеччини» (AfD) створює для Росії додаткові можливості впливати на політичні процеси в одній із провідних держав Європейського Союзу. Партія має власну політичну програму, однак її позиції щодо санкцій, військової допомоги Україні, енергетичної співпраці та відносин із Москвою збігаються з ключовими зовнішньополітичними інтересами Кремля. Це створює умови для використання партійної риторики в російських…

AfD використовує проросійську риторику для посилення політичного впливу у Німеччині
Росія шукає альтернативні геополітичні альянси на тлі поглиблення міжнародної ізоляції
Analytics

Росія шукає альтернативні геополітичні альянси на тлі поглиблення міжнародної ізоляції

Звуження можливостей традиційної дипломатії спонукає російське керівництво задіювати точкові канали співпраці для збереження зовнішньої присутності. На тлі збереження розбіжностей щодо війни проти України та невизначеності щодо параметрів можливих домовленостей, Москва не змогла перетворити діалог із Вашингтоном на стійкий механізм досягнення власних зовнішньополітичних цілей. За цих умов Москва намагається розширити коло партнерів, здатних забезпечити їй політичну…

Росія шукає альтернативні геополітичні альянси на тлі поглиблення міжнародної ізоляції
Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я
Analytics

Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я

Російська бюджетна політика дедалі більше орієнтується на фінансування війни та забезпечення оборонних потреб. Це посилює конкуренцію за державні ресурси й ускладнює фінансування цивільних послуг, які залежать від стабільних багаторічних інвестицій. Онкологічна допомога особливо чутлива до таких змін. Її ефективність визначається не лише наявністю препаратів, а й безперервністю лікування, доступністю діагностики, кадровим забезпеченням і можливістю впроваджувати…

Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я
Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США
Analytics

Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США

Накопичення довгострокових наслідків мілітаризації наблизило російську систему державного управління до межі ресурсного самозбереження. Поглиблення структурних дисбалансів в економіці, скорочення невійськових статей бюджету та вразливість столичного регіону до повітряних ударів звужують здатність Кремля вести війну на виснаження без внутрішньополітичних загроз. За цих умов Москва намагається перенести центр ваги протистояння у дипломатичну площину. Активізуючи контакти з представниками…

Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США