Download presentation

Скачать презентацию

Завантажити презентацію

Media monitoring of the first round of the presidential elections in Moldova revealed clear signs of a targeted information campaign from the Russian Federation aimed at swaying the vote. Discussions in Russian media, especially on propaganda television channels and the Telegram platform, frequently featured sharp criticism of President Maia Sandu and her political agenda. The share of sources distributing propaganda materials on Telegram was 31%, twice the average. This was the level of Russian propaganda involvement before and during the first round of the presidential elections in Moldova.

The subsequent analysis conducted by the Institute for Conflict Study and Analysis of Russia indicated that, between the first round of voting and the announcement of the results for the second round, Russian media continued their campaign against Maia Sandu, thereby intensifying efforts to influence the election outcomes in Moldova.

Russian television often portrayed President Sandu negatively during this time, mentioning her far more frequently than her opponent, opposition candidate Alexander Stoianoglo. Both candidates received considerable attention in Russian Telegram, where discussions also leaned heavily negatively toward Ms. Sandu and her pro-European policies.

Between October 22 and November 4, 2024, over 1,500 original posts were published, accumulating nearly 9 million views. The peak viewership occurred on election day and October 25, just before Georgia's parliamentary elections.

Notably, on election day, the share of compromised sources covering the second round of Moldova's presidential elections exceeded 26%, mirroring similar figures from Georgia's election day.

The active role of Russian propaganda and its attempts to influence the presidential elections in Moldova underscore Russia's commitment to shifting the country's geopolitical direction. The involvement of propaganda and compromised sources was twice the average observed in other information campaigns and influence operations.

For more details on the involvement of Russian propaganda in the second round in Moldova, see the presentation.

SECOND ROUND OF ELECTIONS IN MOLDOVA: INVOLVEMENT OF RUSSIAN PROPAGANDA


Медиамониторинг первого тура президентских выборов в Молдове выявил многочисленные признаки целенаправленной информационной кампании со стороны Российской Федерации, призванной повлиять на результаты голосования. Обсуждения в российских медиа, особенно на пропагандистских телеканалах и платформе Телеграм, часто сопровождались резкой критикой в адрес президента Майи Санду и её политического курса. Доля источников, распространявших пропагандистские материалы в Телеграм, составила 31% ‒ вдвое выше среднего показателя. Таково было вовлечение российской пропаганды перед и во время первого тура президентских выборов в Молдове.

Как показал последующий медиамониторинг Института Конфликтологии и Анализа России, в промежутке между первым туром и оглашением результатов второго тура выборов, российские медиа продолжали информационную кампанию против Майи Санду и попытки повлиять на итоги выборов в Молдове.

На российских телеканалах в этот период действующего президента упоминали в резко негативном контексте и значительно чаще, чем её оппонента ‒ оппозиционного кандидата Александра Стояногло. Кандидаты Майя Санду и Александр Стояногло также часто обсуждались пользователями российского Телеграма. Как и в пропагандистских телешоу, в российских пабликах зафиксирована тенденция к негативным упоминаниям госпожи Санду и её проевропейского курса. 

С 22 октября по 4 ноября 2024 года было опубликовано более 1500 оригинальных постов, которые просмотрели почти 9 миллионов пользователей. Пик просмотров пришелся на день голосования и 25 октября ‒ накануне парламентских выборов в Грузии.

Важно отметить, что доля скомпрометированных источников в Телеграм, освещавших второй тур президентских выборов в Молдове, в день голосования превысила 26%, что почти совпадает с аналогичным показателем в день голосования в Грузии.

Активное участие российской пропаганды и явные попытки повлиять на президентские выборы в Молдове свидетельствуют о значительном внимании, которое Россия уделяет усилиям по изменению геополитического вектора этой страны. Доля задействованных в этих акциях пропагандистских и скомпрометированных источников в некоторых случаях вдвое превышала средние показатели других информационных кампаний и операций влияния.

Более подробно о вовлеченности российской пропаганды во втором туре в Молдове смотрите в презентации.


ВТОРОЙ ТУР ВЫБОРОВ В МОЛДОВЕ: ВОВЛЕЧЕННОСТЬ РОССИЙСКОЙ ПРОПАГАНДЫ


Медіамоніторинг першого туру президентських виборів у Молдові виявив численні ознаки цілеспрямованої інформаційної кампанії з боку Російської Федерації, з метою вплинути на результати голосування. Обговорення у російських медіа, особливо на пропагандистських телеканалах та платформі Телеграм, часто супроводжувалися різкою критикою на адресу президентки Майї Санду та її політичного курсу. Частка джерел, які розповсюджували пропагандистські матеріали в Телеграм, склала 31% – удвічі вища за середній показник. Таким було залучення російської пропаганди напередодні та під час першого туру президентських виборів у Молдові.

Як показав подальший медіамоніторинг Інституту Конфліктології та Аналізу Росії, у проміжку між першим туром та оголошенням результатів другого туру виборів, російські медіа продовжували інформаційну кампанію проти Майї Санду та спроби вплинути на підсумки виборів у Молдові.

На російських телеканалах у цей період чинну президентку згадували у різко негативному контексті та значно частіше, ніж її опонента – опозиційного кандидата Олександра Стояногло. Кандидати Майя Санду та Олександр Стояногло також часто обговорювалися користувачами російського Телеграму. Як і в пропагандистських телешоу, у російських соцмедіа зафіксовано тенденцію до негативних згадок пані Санду та її проєвропейського курсу.

З 22 жовтня до 4 листопада 2024 року було опубліковано понад 1500 оригінальних постів, які переглянули майже 9 мільйонів користувачів. Пік переглядів припав на день голосування і 25 жовтня – напередодні парламентських виборів у Грузії.

Важливо відзначити, що частка скомпрометованих Телеграм-каналів, які висвітлювали другий тур президентських виборів у Молдові, у день голосування перевищила 26%, що майже збігається з аналогічним показником у день голосування в Грузії.

Активна участь російської пропаганди та явні спроби вплинути на президентські вибори в Молдові свідчать про значну увагу, яку Росія приділяє зусиллям щодо зміни геополітичного вектора цієї країни. Частка задіяних у цих акціях пропагандистських та скомпрометованих джерел у деяких випадках удвічі перевищувала середні показники інших інформаційних кампаній та операцій впливу.

Більш докладно про залучення російської пропаганди в другому турі виборів у Молдові дивіться в презентації.

ДРУГИЙ ТУР ВИБОРІВ У МОЛДОВІ: ЗАЛУЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ

молдова 2 тур - укр.pptx.svg

молдова 2 тур - eng.pptx.svg

молдова 2 тур - рус.pptx.svg


###### **Russia will cut oil production by 0.5 million bpd as a part of the OPEC+ deal.** Bloomberg reports that Saudi Arabia has extended its voluntary oil production cut of 1 million barrels per day (bpd). Other OPEC+ members have agreed on additional production cuts of 1 million bpd, the agency reports from the organisation's meeting. Russia will take 0.5 million barrels out of this volume.

###### **The Kremlin continues to experience problems in receiving payment for oil exported to India.** It has not yet been possible to replace dollars with another currency in settlements between Indian buyers and Russian oil exporters. India now consumes 60 percent of Russian oil exported by sea, but rupees are not a convertible currency and can be used almost exclusively in bilateral trade.

######  **Russia has lost 76 passenger planes due to sanctions.** The Minister of Transport, Vitaly Savelyev, announced this. In particular, the U.S. and the EU banned the supply of aircraft and components to Russia and obliged lessors to return aircraft already leased (their number, according to Bloomberg, was up to 40% of the Russian fleet). 

###### **Russia has had a harsh jump in bankruptcies among borrowers.** According to the United Credit Bureau (UCB), as of November 2023, 9.79 million, or almost 20% of all borrowers of banks and MFIs, are potentially facing bankruptcy. The increase in bankruptcies will continue as consumer lending slows amid tighter regulation. 

###### **The biggest marketplace in Russia faces difficulties due to mass raids on employee evaders.** Wildberries said the company's warehouse in Elektrostal, near Moscow, had been blocked, with more than 8,000 warehouse workers unable to start work due to law enforcement inspections. As a part of Operation Migrant, employees were checked for registration documents, identified as evaders from military service, and served with summonses.


SOVEREIGN ECONOMY: TOP EVENTS OF THE WEEK

###### **Россия в рамках сделки ОПЕК+ сократит добычу нефти на 0,5 млн б/с.** Bloomberg сообщает о том, что Саудовская Аравия продлила добровольное сокращение добычи нефти на 1 млн баррелей в сутки (б/с). Остальные члены ОПЕК+ договорились о дополнительном снижении добычи на 1 млн б/с, передает агентство с заседания организации. Россия из этого объема возьмет на себя сокращение на 0,5 млн баррелей.

###### **Кремль продолжает испытывать проблемы в получении оплаты за экспортируемую в Индию нефть.** Пока не удается заменить доллары на другую валюту в расчетах между индийскими покупателями и российскими экспортерами нефти. Индия сейчас потребляет 60 процентов экспортируемой морем российской нефти, но рупии не являются конвертируемой валютой и могут быть использованы практически только в двусторонней торговле.

###### **Из-за санкций Россия потеряла 76 пассажирских самолетов.** Об этом завил министр транспорта Виталий Савельев. В частности, США и ЕС запретили поставку в РФ самолетов и комплектующих, а также обязали лизингодателей вернуть самолеты, уже сданные в лизинг (их число, по данным Bloomberg, составляло до 40% российского флота). 

###### **В России растет количество банкротств среди заемщиков.** По данным Объединенного кредитного бюро (ОКБ) по состоянию на ноябрь 2023 года, потенциально банкротство грозит 9,79 млн, или почти 20% всех заемщиков банков и МФО. Увеличение числа банкротств продолжится по мере замедления темпов потребительского кредитования на фоне ужесточения регулирования. 

###### **Крупнейший маркет-плейс России столкнулся с трудностями из-за массовых облав на сотрудников-уклонистов.** Wildberries заявил о блокировании работы склада компании в подмосковной Электростали, где в связи с проверкой силовых органов к работе не могли приступить более 8 тысяч складских работников. В рамках операции «Мигрант» у сотрудников проверяли регистрационные документы, выявляли уклонистов от службы в армии и вручали повестки.

СУВЕРЕННАЯ ЭКОНОМИКА: КЛЮЧЕВЫЕ СОБЫТИЯ НЕДЕЛИ

###### **Росія в рамках операції ОПЕК+ скоротить видобуток нафти на 0,5 млн б/с.** Bloomberg повідомляє про те, що Саудовська Аравія продала добровільне скорочення видобутку нафти на 1 млн барелів на добу (б/с). Останні члени ОПЕК+ агентства домовилися про додаткове зниження видобутку на 1 млн б/с, передано на засіданні організації. Росія з цього обсягу бере на себе скорочення на 0,5 мільйона барелів.

###### **Кремль продовжує відчувати проблеми в отриманні оплати за експортовану в Індію нафту.** Пока не вдається замінити долари на іншу валюту в розрахунках між індійськими покупцями та російськими експортерами нафти. Індія зараз потребує 60 відсотків експортованого моря російської нафти, але рупії не є конвертованою валютою і можуть бути використані практично лише у двосторонній торгівлі.

###### **Із-за санкцій Росія втратила 76 пасажирських літаків.** Об цьому завил міністр транспорту Віталій Савельєв. Зокрема, США і ЄС заборонили поставку в РФ літаків і комплектуючих, а також зобов'язали лізингодавців повернути літаки, вже подані в лізинг (їх число, за даними Bloomberg, становило до 40% російського флоту).

###### **В России растет количество банкротств среди заемщиков.** За даними Об'єднаного кредитного бюро (ОКБ) за станом на листопад 2023 року, потенційно банкротство загрожує 9,79 млн, або майже 20% всіх позивачів банків і МФО. Збільшення числа банкротств продовжується за мірою замедлення темпів споживчого кредитування на фоні вже встановленого регулювання.

###### **Крупнейший маркет-плейс России столкнулся с трудностями из-за масовых областей на сотрудников-уклонистов.** Wildberries заявила про блокування роботи складу компанії в підмосковній Електросталі, де у зв'язку з перевіркою силових органів до роботи не могли приступити понад 8 тисяч складських працівників. В рамках операції «Мігрант» у співробітників перевіряли реєстраційні документи, виявляли уклонистів від служби в армії та вручали питання.

СУВЕРЕННА ЕКОНОМІКА: КЛЮЧОВІ ПОДІЇ ТИЖНЯ


large_Економіка Укр.png

medium_Економіка Укр.png

small_Економіка Укр.png

thumbnail_Економіка Укр.png

Економіка Укр.png

large_Економіка Англ.png

medium_Економіка Англ.png

small_Економіка Англ.png

thumbnail_Економіка Англ.png

Економіка Англ.png

large_Економіка рос.png

medium_Економіка рос.png

small_Економіка рос.png

thumbnail_Економіка рос.png

Економіка рос.png

###### _**The population control system is gradually improving and becoming more sophisticated. It is based on the gradual tightening of measures to ensure complete obedience through propaganda and repressive tools. The State authorities have drawn attention to the inadmissibility of quoting foreign agents this week and have proposed fines of up to 500,000 rubles for violators. Moreover, the control over mobile phone subscribers gets stronger. The measures implemented appear to be specifically designed to prevent unregulated communication among the general public. Any form of uncontrolled communication seems to be a target of these measures. The Kremlin's goal is to maintain "stability" and totalitarian control in the country, and it is not expected that the political situation will change soon.**_

###### "Foreign agents" will be fined up to 500,000 rubles for quoting. The Cabinet plans to adopt a resolution at the end of November on introducing fines for disseminating information from "foreign agents" without labelling.

###### The Ministry of Internal Affairs (MIA) is connected to the control tightening over the mobile subscribers. The Russian government is discussing stricter regulation of SIM card circulation. In particular, authorities want operators to activate sold SIM cards only after verifying the passport data of subscribers with the MIA.

###### The State Duma is preparing a bill on the loyalty of migrants. It includes, in particular, the requirement for foreign citizens entering the Russian Federation to agree to abide by specific rules, including "not engaging in discrediting" Russia's internal and external policies.

###### The punishment for bribery will be increased to 10,000 rubles, which is a stricter penalty. The State Duma plans to adopt the corresponding bill by the end of this year. The initiative has already received positive feedback from the Supreme Court and the Cabinet of Ministers. Instead of one year of imprisonment, under the new rules, offenders will face up to three years of deprivation or four years of restricted freedom, as well as a fine of up to 1 million rubles.



TOP LEGAL EVENTS OF THE LAST WEEK

###### _**Система контроля над населением постепенно совершенствуется и становится все более изощренной. Она основана на плавном ужесточении мер для обеспечения полного подчинения путем использования пропаганды и репрессивных инструментов. На этой неделе государственные органы обратили внимание на недопустимость цитирования иностранных агентов и предложили штрафовать нарушителей на суму до 500 000 рублей. Параллельно ужесточается контроль за абонентами сотовой связи. Все эти меры явно нацелены на пресечение любой неподконтрольной коммуникации населения. Целью Кремля является поддержание «стабильности» и тоталитарного контроля в стране, и ожидать скорого изменения политической ситуации, не приходится.**_

###### За цитирование "иноагентов" будут штрафовать до 500 000 руб. Кабмин планирует в конце ноября принять постановление о введении штрафов за распространение сведений "иноагентов" без маркировки.

###### МВД подключают к ужесточению контроля за абонентами сотовой связи. Правительство РФ обсуждает ужесточение оборота сим-карт. В частности, власти хотят, чтобы операторы активировали проданные сим-карты только после проверки паспортных данных абонентов в МВД.

###### Госдума готовит законопроект о лояльности мигрантов. В нем, в частности, предусматривается согласие со стороны иностранного гражданина, въезжающего в РФ, соблюдать некие правила, в частности, «не заниматься дискредитацией» внутренней и внешней политики России.

###### Наказание за взятки до 10 000 рублей ужесточат. Соответствующий законопроект Госдума планирует принять до конца текущего года. Инициатива уже получила положительные отзывы от ВС и Кабмина. Вместо одного года тюрьмы по новым правилам виновным будет грозить до трех лет лишения или четырех лет ограничения свободы, а также штраф до 1 млн руб.

ТОП ПРАВОВЫХ СОБЫТИЙ ЗА ПРОШЕДШУЮ НЕДЕЛЮ


###### _**Система контролю за населенням поступово вдосконалюється і стає дедалі витонченішою. Вона заснована на плавному посиленні заходів для забезпечення повного підпорядкування населення шляхом використання пропаганди та репресивних інструментів. Цього тижня державні органи звернули увагу на неприпустимість цитування іноземних агентів та запропонували штрафувати порушників на суму до 500 000 рублів. Паралельно посилюється контроль за абонентами стільникового зв'язку. Всі ці заходи націлені на припинення будь-якої непідконтрольної комунікації населення. Метою Кремля є підтримка «стабільності» та тоталітарного контролю в країні, і очікувати швидкої зміни політичної ситуації не доводиться.**_


###### За цитування "іноагентів" штрафуватимуть до 500 000 руб. Кабмін планує наприкінці листопада ухвалити постанову про введення штрафів за поширення відомостей "іноагентів" без маркування.


###### МВС підключають до посилення контролю за абонентами стільникового зв'язку. Уряд РФ обговорює посилення обороту сім-карт. Зокрема, влада хоче, щоб оператори активували продані сім-картки лише після перевірки паспортних даних абонентів у МВС.


###### Держдума готує законопроект щодо лояльності мігрантів. У ньому, зокрема, передбачається згода з боку іноземного громадянина, який в'їжджає до РФ, дотримуватись деяких правил, зокрема, «не займатися дискредитацією» внутрішньої та зовнішньої політики Росії.

###### Покарання за хабарі до 10 000 рублів посилять. Відповідний законопроект Держдума планує ухвалити до кінця поточного року. Ініціатива вже отримала позитивні відгуки від ВС та Кабміну. Замість одного року в'язниці за новими правилами винним загрожуватиме до трьох років позбавлення або чотирьох років обмеження волі, а також штраф до 1 млн руб.

ТОП ПРАВОВИХ ПОДІЙ ЗА МИНУЛИЙ ТИЖДЕНЬ

large_Untitled-2 copy Укр (1).png

medium_Untitled-2 copy Укр (1).png

small_Untitled-2 copy Укр (1).png

thumbnail_Untitled-2 copy Укр (1).png

Untitled-2 copy Укр (1).png

large_Untitled-2 copy Англ (1).png

medium_Untitled-2 copy Англ (1).png

small_Untitled-2 copy Англ (1).png

thumbnail_Untitled-2 copy Англ (1).png

Untitled-2 copy Англ (1).png

large_Untitled-2 copy рос (1).png

medium_Untitled-2 copy рос (1).png

small_Untitled-2 copy рос (1).png

thumbnail_Untitled-2 copy рос (1).png

Untitled-2 copy рос (1).png

###### **During the reporting week, Kremlin propaganda has actively manifested itself in its paradoxical facets. The message of the country's peacefulness was broadcast to the external audience, having unleashed the most significant war since World War II. At the same time, government speakers had to justify the release of criminals who had served their sentences in the "SMO" within the country.**

###### **At the G20 Summit, Putin referred to the military actions he unleashed in Ukraine as a tragedy.** Russian President Vladimir Putin spoke at the online G20 summit initiated by India. He touched upon the topic of the military conflict with Ukraine and stated that Russia has never refused to engage in peaceful negotiations with the Ukrainian authorities. "Yes, of course, military actions are always a tragedy. Specific individuals, families, and the country as a whole are affected. Russia has never been against peaceful negotiations with Ukraine; it was Kyiv that publicly announced its withdrawal from the negotiation process and passed a law banning negotiations. The military actions in Ukraine, as already mentioned, shock everyone," Putin said.

###### **The press secretary of the President of the Russian Federation, Dmitry Peskov, confirmed that the conditions for pardoning those convicted of grave crimes remain unchanged - participation in the "SMO".** Public outcry over the pardon of a 33-year-old member of the satanist-cannibal gang, Nikolay Ogolobyak, sentenced to 20 years in prison for ritual killings of teenagers, forced Mr. Peskov to leave a comment. He served six months in "Storm Z" to be released.

###### **The AFU (Armed Forces of Ukraine) eliminated a propagandist of the "Russia 24" TV channel, Boris Maksudov.** He worked in the Russian combat zone from the first days of the full-scale invasion. He was injured while filming another propaganda material about "shelling by the AFU of Ukrainian settlements" on the positions of the occupying army. It is noteworthy that the day before, the Russian Ministry of Defense stated that there was no threat to Maksudov's life. Even in this particular episode, the Russian propaganda's intention to downplay the scale of losses was evident.



ANATOMY OF PROPAGANDA: TOP 3 EVENTS OF THE WEEK

###### **На отчетной неделе кремлевская пропаганда проявилась в своих парадоксальных гранях. Для внешней аудитории транслировался месседж о миролюбивости страны, развязавшей крупнейшую войну со времен второй мировой. При этом внутри страны спикерам власти пришлось оправдываться за освобождение отслуживших в «СВО» уголовников.**

###### **На саммите G20 Путин назвал трагедией боевые действия, которые он развязал в Украине.** Президент России Владимир Путин выступил на онлайн-саммите «Группы двадцати» (G20), организованном по инициативе Индии. Он затронул тему военного конфликта с Украиной и заявил, что Россия никогда не отказывалась от проведения мирных переговоров с украинскими властями. «Да, конечно, военные действия — это всегда трагедия. Конкретных людей, конкретных семей, да и страны в целом. Россия никогда не выступала против мирных переговоров с Украиной, это Киев публично объявил о выходе из переговорного процесса и издал закон о запрете переговоров. Военные действия на Украине, как уже сказали, потрясают всех», - заявил Путин.

###### **Пресс-секретарь президента РФ Дмитрий Песков подтвердил, что условия помилования для осужденных по особо тяжким статьям неизменны – участие в «СВО».** Ответ Пескова был спровоцирован общественным резонансом помилования 33-летнего члена банды сатанистов-канабалов Николая Оголобяка, который был приговорен к 20 годам колонии за ритуальные убийства подростков. Для освобождения он отслужил полгода в «Шторм Z».

###### **ВСУ ликвидировали пропагандиста телеканала «Россия 24» Бориса Максудова.** Он работал в зоне боевых действий с первых дней полномасштабного вторжения войск РФ и был ранен на позициях оккупационной армии во время съемок очередного пропагандистского материала об «обстрелах ВСУ населенных пунктов Украины». Показательно, что накануне Минобороны РФ заявляло, что угрозы жизни Максудова нет. Даже в этом частном эпизоде проявилось направленность российской пропаганды на преуменьшение масштаба потерь

АНАТОМИЯ ПРОПАГАНДЫ: ТОП-3 СОБЫТИЯ ЗА НЕДЕЛЮ

###### **На звітному тижні кремлівська пропаганда проявилась у своїх парадоксальних гранях. Для зовнішньої аудиторії транслювався меседж про миролюбність країни, яка розв'язала найбільшу війну з часів Другої світової. При цьому всередині країни спікерам влади довелося виправдовуватися за звільнення засуджених, які відслужили в «СВО».**
 
###### **На саміті G20 Путін назвав трагедією бойові дії, які він розв'язав в Україні.** Президент Росії Володимир Путін виступив на онлайн-саміті G20, організованому з ініціативи Індії. Він торкнувся теми військового конфлікту з Україною і заявив, що Росія ніколи не відмовлялася від проведення мирних переговорів з українською владою. «Так, звісно, військові дії – це завжди трагедія. Конкретних людей, конкретних сімей, та й країни загалом. Росія ніколи не виступала проти мирних переговорів з Україною, це Київ публічно оголосив про вихід із переговорного процесу та видав закон про заборону переговорів. Військові дії в Україні, як уже сказали, вражають усіх», - заявив Путін.

###### **Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив, що умови помилування для засуджених за особливо тяжкими статтями незмінні – участь у СВО.** Відповідь Пєскова була спровокована громадським резонансом помилування 33-річного члена банди сатаністів-канабалів Миколи Оголобяка, якого засудили до 20 років колонії за ритуальні вбивства підлітків. Для звільнення він відслужив півроку до «Шторму Z».

###### **ЗСУ ліквідували пропагандиста телеканалу «Росія 24» Бориса Максудова.** Він працював у зоні бойових дій з перших днів повномасштабного вторгнення військ РФ і був поранений на позиціях окупаційної армії під час зйомок чергового пропагандистського матеріалу про «обстріл ЗСУ населених пунктів України». Показово, що напередодні Міноборони заявляло, що загрози життю Максудова немає. Навіть у цьому приватному епізоді виявилося спрямованість російської пропаганди на зменшення масштабу втрат

АНАТОМІЯ ПРОПАГАНДИ: ТОП-3 ПОДІЇ ЗА ТИЖДЕНЬ

large_Рупор з текстами Укр (27).png

medium_Рупор з текстами Укр (27).png

small_Рупор з текстами Укр (27).png

thumbnail_Рупор з текстами Укр (27).png

Рупор з текстами Укр (27).png

large_Рупор з текстами Англ (23).png

medium_Рупор з текстами Англ (23).png

small_Рупор з текстами Англ (23).png

thumbnail_Рупор з текстами Англ (23).png

Рупор з текстами Англ (23).png

large_Рупор з текстами рос (24).png

medium_Рупор з текстами рос (24).png

small_Рупор з текстами рос (24).png

thumbnail_Рупор з текстами рос (24).png

Рупор з текстами рос (24).png

#### 16 октября 2023 г. отделом правовых исследований ИКАР на базе Университета Королевы Марии в Лондоне проведена научно-практическая конференция «Современная война и право: украинский опыт».

###### К участию присоединились ведущие юристы, аналитики и правозащитники со всего мира:

- представители юридических, правозащитных организаций и компаний Великобритании (Clyde&Co, OmniBridgeway, Accountability Unit, Международный экономический закон в Великобритании (International and Comparative Law, BIICL));
- британских научных учреждений (King's College of London, Oxford University);
- Лионского университета (Jean Moulin Lyon 3 University, France);
- аналитических центров Chathem House, Egmont Institute, Института изучения войны (Institute for Studies of War);
- SOC Prime - компания по кибербезопасности, управляющая первой в мире платформой коллективной киберзащиты;

![фото 3.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/33c299213ce21cd7f919918cea17aa30.jpeg)

###### В ходе конференции эксперты проанализировали механизмы привлечения к ответственности за военные преступления, рассмотрели проблемные вопросы сбора доказательств и взыскания репараций. Участники также обсудили пути поддержки работы Международной комиссии по возмещению (International Claim Commission) и рассмотрели возможности создания специального международного трибунала по преступлению агрессии против Украины. Участники заслушали доклад о проблемах кибербезопасности, что позволило понять вызовы, с которыми сталкивается юридическое сообщество в военное время.

![фото 1.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/45a355ec84044824fa9614f151655d23.jpeg)

###### "Эта конференция предоставила уникальную возможность для обмена опытом и знаниями в сфере комплексного понимания правовых аспектов современной войны на основе украинского опыта", - руководитель направления правовых исследований ИКАР Арменак Оганесян.

![фото 2.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/8f1cfbc299928bc4e7d7500b3784689e.jpeg)

###### Конференция стала важным шагом по укреплению международной поддержки Украины в противодействии российской агрессии и борьбе с нарушением международного права. Ее результаты будут способствовать дальнейшему развитию сотрудничества между Украиной и ее международными партнерами в области защиты прав человека и международного гуманитарного права.


НАУЧНО-ПРАКТИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ «СОВРЕМЕННАЯ ВОЙНА И ПРАВО: УКРАИНСКИЙ ОПЫТ»

#### On October 16th 2023 IKAR’s Department of Legal Studies has conducted second hybrid roundtable "Modern Warfare and Law: Ukrainian Experience.", kindly hosted Queen Mary University in London.
 
###### Leading lawyers, analysts, businessmen, IT specialists and human rights advocates from around the world have joined the discussion. In particular, amongst the attendees:

- Representatives from legal and human rights organizations and companies in the United Kingdom (Clyde&Co, Omni Bridgeway, Accountability Unit, International Economic Law at the British Institute of International and Comparative Law (BIICL);
- British academic institutions (King's College of London, Oxford University);
- Lyon University (Jean Moulin Lyon 3 University, France);
- Analytical centres: Chatham House, Egmont Institute, Institute for the Study of War;
- SOC Prime - cybersecurity company operating the world-first platform for collective cyber defense.
 
 
![фото 3.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/33c299213ce21cd7f919918cea17aa30.jpeg)
 
###### Experts analysed the mechanisms of accountability for war crimes and discussed the challenges of evidence gathering and reparations. Participants also explored ways to support the work of the International Claim Commission and considered the possibilities for establishing a special international tribunal regarding the crime of aggression committed against Ukraine. The attendees were delivered by a profound report on cybersecurity issues, which contributed to the understanding of the challenges faced by the legal community during wartime.
 
 
![фото 1.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/45a355ec84044824fa9614f151655d23.jpeg)
 
###### "This conference provided a unique opportunity for sharing experiences and knowledge in the field of comprehensive understanding of the legal aspects of modern warfare based on Ukrainian experience," - Armenak Oganesian, Head of Legal Studies at IKAR.

![фото 2.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/8f1cfbc299928bc4e7d7500b3784689e.jpeg)

###### The conference has played an outstanding role in strengthening international support for Ukraine, in countering Russian aggression and upholding international law. Its outcomes will contribute to the further development of cooperation between Ukraine and its international partners in human rights protection and international humanitarian law.


Hybrid Roundtable "Modern War and Law: Ukrainian Experience", Queen Mary University of London, October 16th, 2023

#### 16 жовтня 2023 року відділом правових досліджень ІКАР на базі Університету Королеви Марії у Лондоні проведено науково-практичну конференцію «Сучасна війна і право: український досвід».

###### До участі долучились провідні юристи, аналітики і правозахисники з усього світу:

- представники юридичних, правозахисних організацій та компаній Великої Британії (Clyde&Co, OmniBridgeway, Accountability Unit, International Economic Law at the British Institute of International and Comparative Law (BIICL);
- британських наукових установ (King’s College of London, Oxford University);
- Ліонського університету (Jean Moulin Lyon 3 University, France);
- аналітичних центрів Chathem House, Egmont Institute, Інституту вивчення війни (Institute for Studies of War);
- SOC Prime - компанія з кібербезпеки , яка керує першою в світі платформою для колективного кіберзахисту;

![фото 3.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/33c299213ce21cd7f919918cea17aa30.jpeg)

###### Під час конференції експерти проаналізували механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини, розглянули проблемні питання збору доказів та стягнення репарацій. Учасники також обговорили шляхи підтримки роботи Міжнародної комісії з відшкодування (International Claim Commission) та розглянули можливості для створення спеціального міжнародного  трибуналу щодо злочину агресії проти України. Учасники заслухали доповідь про проблеми кібербезпеки, що дало змогу зрозуміти виклики, з якими стикається юридична спільнота у воєнний час.

![фото 1.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/45a355ec84044824fa9614f151655d23.jpeg)

###### “Ця конференція надала унікальну можливість для обміну досвідом та знаннями у сфері комплексного розуміння правових аспектів сучасної війни на основі українського досвіду," - керівник напрямку правових досліджень ІКАР Арменак Оганесян.

![фото 2.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/8f1cfbc299928bc4e7d7500b3784689e.jpeg)

###### Конференція стала важливим кроком у зміцненні міжнародної підтримки України у протидії російській агресії та боротьбі з порушенням міжнародного права. Її результати сприятимуть подальшому розвитку співпраці між Україною та її міжнародними партнерами у сфері захисту прав людини та міжнародного гуманітарного права.




НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «СУЧАСНА ВІЙНА І ПРАВО: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД»

large_Ікар в Лондоні-3.png

medium_Ікар в Лондоні-3.png

small_Ікар в Лондоні-3.png

thumbnail_Ікар в Лондоні-3.png

Ікар в Лондоні-3.png

#### On October 9, 2023, the international conference titled "Attitudes of Russian Society Towards War: Sociological Trends within the Russian Federation" took place in the Constitution Hall of the Seimas of Lithuania.

The conference was attended by European politicians, including:
•	**Evaldas Sinkevičius**, Head of Office of the Committee on National Security and Defence of the Seimas of the Republic Lithuania;
•	**Dovilė Šakalienė**, Member of National Security and Defense Committee of the Seimas of the Republic Lithuania

The event was also attended by ambassadors, military attaches of the embassies of Romania, Poland, France, Estonia, Japan, Sweden, and the Czech Republic, as well as representatives of European universities and research organizations.

Oleksandr Shulga, Director of the Institute for Conflict Studies and Analysis of Russia (IKAR), was the keynote speaker at the event. He presented the findings of a study conducted on Russian society over the first ten months of 2023

![signal-2023-10-19-103148_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/75eef0be562cdf01cd2d39c913d6cedd.jpeg)

As can be seen from Oleksandr's speech, after seven waves of sociological monitoring “The Mirror of Russia”conducted by the Institute for Conflict Studies and Analysis of Russia during the past 10 months, we can observe both an evolution of Russian public consciousness and stable trends within it. These changes and trends are crucial not only for the end of the active phase of the Russo-Ukrainian war, but also for the emergence of new conflicts and wars of aggression waged by the Russian Federation. In the first part of his presentation, Dr. Oleksandr Shulga focused on the evolution of attitudes and the general perceptions of Russian society associated with the crucial problems regarding this war. 
After that he analyzed what remained unchanged because of its being deeply ingrained in the Russian public consciousness, moreover, being a part of their natural attitude, which means what things are usually just taken for granted – rather than subject to critical analysis and doubt, that is the ‘common-sense' thinking of Russian society.

![signal-2023-10-19-103148_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/c722ad44bdd41abbe33302de852b05b3.jpeg)


During the discussion of the presented sociological data the participants paid special attention to the "routinization of war" and its "de-virtualization" for Russian society

Concluding the event, Deauville Shakaliene, a member of the National Security and Defense Committee of the Seimas of the Republic of Lithuania, expressed her gratitude to the participants for their active engagement in the discussion. She underscored the importance of the ICAR study's results in comprehending the ongoing processes within Russian society and shaping the future defense policy of the European Union.


IKAR presented a study of the dynamics of Russian society's attitude to war in 2023 in the Seimas of the Republic of Lithuania

#### 9 октября 2023 г. в зале Конституции Сейма Литовской республики состоялась международная конференция "Отношение российского общества к войне: социологические тенденции в обществе российской федерации".

Участие в конференции приняли европейские политики, среди которых:
• Руководитель канцелярии комитета национальной безопасности и обороны Сейма Литовской республики **Эвалдас СИНКЕВИЧЮС (Evaldas Sinkevičius);**
• Член комитета Национальной безопасности и обороны Сейма Литовской республики **Довиле Шакалиене (Dovilė Šakalienė).**

Также на мероприятии были представлены послы, военные атташе посольств Румынии, Польши, Франции, Эстонии, Швеции, Франции, Чешской республики и Японии, представители европейских университетов и научных организаций.

Ключевой спикер мероприятия, директор Института конфликтологии и анализа России (ИКАР) Александр Шульга, представил результаты исследования российского общества за десять месяцев 2023 года.

![signal-2023-10-19-103148_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/75eef0be562cdf01cd2d39c913d6cedd.jpeg)

Как усматривается из выступления Александра, после семи волн социологического мониторинга "Зеркало России", проведенного Институтом конфликтологии и анализа России можно наблюдать как эволюцию российского общественного сознания, так и устойчивые тенденции внутри нее. Эти изменения и тенденции имеют решающее значение не только для завершения активной фазы российско-украинской войны, но и для возникновения новых конфликтов и захватнических войн, ведущихся российской федерацией.

В первой части своей презентации Александр Шульга сосредоточился на эволюции взглядов и представлений российского общества, связанных с ключевыми проблемами этой войны. После этого он проанализировал то, что осталось неизменным, поскольку глубоко укоренилось в русском общественном сознании, более того, является частью природного наставления, то есть то, что обычно воспринимается как должное, а не подлежит критическому анализу и сомнению, то есть "здравый смысл" российского общества .

![signal-2023-10-19-103148_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/c722ad44bdd41abbe33302de852b05b3.jpeg)

В ходе обсуждения представленных социологических данных участники обратили особое внимание на "рутинизацию войны" и ее "девиртуализацию" для российского общества.

В своей заключительной речи Довиле Шакалиене (члення комитета Национальной безопасности и обороны Сейма Литовской республики) поблагодарила присутствующих за участие в дискуссии и подчеркнула значимость результатов исследования ИКАР для понимания процессов, происходящих в российском обществе и формирования будущей оборонной политики ЕС.

ИКАР представил исследование динамики отношения российского общества к войне за 2023 год в Сейме Литовской республики

#### 9 жовтня 2023 року в залі Конституції Сейму Литовської республіки відбулась міжнародна конференція "Ставлення російського суспільства до війни: соціологічні тенденції в суспільстві російської федерації".

Участь у конференції взяли європейські політики, серед яких:
•	Керівник канцелярії комітету національної безпеки і оборони Сейму Литовської республіки **Евалдас СІНКЕВІЧЮС (Evaldas Sinkevičius);**
•	Членкиня комітету Національної безпеки та оборони Сейму Литовської республіки **Довілє Шакалієне (Dovilė Šakalienė).**

Також на заході були представлені посли, військові аташе посольств Румунії, Польші, Франції, Естонії, Швеції, Франції, Чеської республіки та Японії, представники європейських університетів та наукових організацій. 

Ключовий спікер заходу, директор Інституту конфліктології та аналізу росії (ІКАР) Олександр Шульга, представив результати дослідження російського суспільства за десять місяців 2023 року.

![signal-2023-10-19-103148_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/75eef0be562cdf01cd2d39c913d6cedd.jpeg)

Як вбачається з виступу Олександра, після семи хвиль соціологічного моніторингу "Дзеркало росії", проведеного Інститутом конфліктології і аналізу росії можна спостерігати, як еволюцію російської суспільної свідомості, так і стійкі тенденції всередині неї. Ці зміни і тенденції мають вирішальне значення не лише для завершення активної фази російсько-української війни, але й для виникнення нових конфліктів і загарбницьких війн, які веде російська федерація. 

У першій частині своєї презентації Олександр Шульга зосередився на еволюції поглядів та загальних уявлень російського суспільства, пов'язаних з ключовими проблемами цієї війни. Після цього він проаналізував те, що залишилося незмінним, оскільки глибоко вкоренилося в російській суспільній свідомості, більш того, є частиною природної настанови, тобто те, що зазвичай сприймається як належне, а не підлягає критичному аналізу і сумніву, тобто "здоровий глузд" російського суспільства.

![signal-2023-10-19-103148_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/c722ad44bdd41abbe33302de852b05b3.jpeg)

Під час обговорення представлених соціологічних даних учасники звернули особливу увагу на "рутинізацію війни" та її "девіртуалізацію" для російського суспільства

У своїй завершальній промові Довілє Шакалієне (членкиня комітету Національної безпеки та оборони Сейму Литовської республіки) подякувала присутнім за участь у дискусії та підкреслила значущість результатів дослідження ІКАР для розуміння процесів, що відбуваються у російському суспільстві та формування майбутньої оборонної політики ЄС.


ІКАР презентував дослідження динаміки ставлення російського суспільства до війни за 2023 рік в Сеймі Литовської республіки

large_У Вільнюсі-3.png

medium_У Вільнюсі-3.png

small_У Вільнюсі-3.png

thumbnail_У Вільнюсі-3.png

У Вільнюсі-3.png

#### On July 14, 2023, was held a presentation of a study by the Institute of Conflictology and Analysis of Russia (IKAR) entitled "Russian public attitudes towards war: Why the problem of the Russian Federation is not limited to Putin's regime?". 
This event was specially organized for Ukrainian diplomats and foreign ambassadors and took place at the Diplomatic Academy of Ukraine (DAU).

![signal-2023-07-18-100920_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/6f7f9ebd7a5d3af5667465c714a48833.jpeg)

Following the opening speech by Ambassador Hennadii Nadolenko, the Director of DAU, Dr. Alexander Shulga, the head of IKAR and a Doctor of Sociological Sciences, presented the findings of a six-month sociological study on Russian society. The report unveiled data on the prevailing moods and general state of consciousness within Russian society, as well as the attitudes of Russians towards Russia's war against Ukraine and their perspectives on the models of relations with neighboring countries.

![signal-2023-07-18-100920_004.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/5f435094cc9cd053425917f38f2957fe.jpeg)

Dr. Shulga emphasized that the initial wave of the all-Russian sociological survey conducted in December 2022 has provided striking examples of Russian society grappling with "split consciousness," "ambivalent consciousness," or even "schizophrenic consciousness." Irrespective of the terminology used, these concepts convey the same idea: the simultaneous acceptance of multiple contradictory beliefs, facts, and explanations by a significant portion of Russian society.

In addition, during a distinct presentation, Armenak Ohanesian, the Head of Legal Studies at IKAR, delved into the concept of lawfare, which forms the basis of the Institute's focus on legal studies. The event participants were introduced to the methodology and recent research outcomes, including mechanisms for overcoming state judicial immunity and approaches to compensating losses incurred by Ukrainian citizens and businesses due to illegal aggression. Ohanesian outlined the primary focus areas of IKAR's ongoing legal research, particularly emphasizing the search for Russian Federation assets and their potential utilization in Ukraine's post-war reconstruction efforts.

![signal-2023-07-18-101047_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/a87bd7d3fd30bd67ac6985c983ad05b7.jpeg)



IKAR presented the study "Russian public attitudes towards war: Why the problem of the Russian Federation is not limited to Putin's regime?"

#### 14 июля 2023 года состоялась презентация исследования Института конфликтологии и анализа России (ИКАР) «Russian public attitudes towards war: Why the problem of the Russian Federation is not limited to Putin's regime?». 
Это мероприятие было специально организовано для украинских дипломатов и иностранных послов и состоялось в Дипломатической академии Украины (ДАУ).

![signal-2023-07-18-100920_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/6f7f9ebd7a5d3af5667465c714a48833.jpeg)

После вступительного слова директора ДАУ, посла Hennadii Nadolenko, руководитель ИКАР, доктор социологических наук Александр Шульга представил результаты шестимесячного социологического исследования российского общества.
Во время доклада были обнародованы данные о реальных настроениях и общем состоянии сознания российского общества, отношении россиян к войне рф против Украины, их видение моделей отношений рф с соседями.
Александр Шульга подчеркнул, что: "Уже первая волна всероссийского социологического опроса, проведенного в декабре 2022 года, предоставила яркие примеры того, что российское общество имеет "расколотое сознание", "амбивалентное сознание" или даже "шизофреническое сознание". Независимо от термина, эти понятия охватывают одну и ту же идею: одновременное принятие значительной частью российского общества многочисленных противоречивых убеждений, фактов и объяснений".

![signal-2023-07-18-100920_004.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/5f435094cc9cd053425917f38f2957fe.jpeg)

Также, в рамках отдельного доклада руководитель правовых исследований ИКАР, Арменак Оганесян, рассказал о концепте lawfare, который является основой направления правовых исследований Института. Участники мероприятия были ознакомлены с методологией и результатами недавних исследований.  А именно: механизмами преодоления государственного судебного иммунитета, способами компенсации убытков гражданам Украины и бизнеса, нанесенных незаконной агрессией. 
Кроме того, Арменак Оганесян очертил основные направления текущей работы направления правовых исследований ИКАР, в частности розыск активов рф и способы их использования для послевоенного восстановления Украины.

![signal-2023-07-18-101047_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/a87bd7d3fd30bd67ac6985c983ad05b7.jpeg)

ИКАР представил исследование «Russian public attitudes towards war: Why the problem of the Russian Federation is not limited to Putin's regime?»

#### 14 липня 2023 року відбулася презентація дослідження Інституту конфліктології та аналізу Росії (ІКАР) «Russian public attitudes towards war: Why the problem of the Russian Federation is not limited to Putin's regime?».
Цей захід був спеціально організований для українських дипломатів та іноземних послів і відбувся в Дипломатичній академії України (ДАУ).

![signal-2023-07-18-100920_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/6f7f9ebd7a5d3af5667465c714a48833.jpeg)

Після вступного слова директора ДАУ, посла Hennadii Nadolenko, керівник ІКАР, доктор соціологічних наук Олександр Шульга представ результати шестимісячного соціологічного дослідження російського суспільства.
Під час доповіді було оприлюднено дані щодо реальних настроїв  і загальний стан свідомості російського суспільства, ставлення росіян до війни рф проти України, їх бачення щодо моделей відносин рф із сусідами.
Олександр Шульга підкреслив, що: "Уже перша хвиля всеросійського соціологічного опитування, проведеного у грудні 2022 року, надала яскраві приклади того, що російське суспільство має "розколоту свідомість", "амбівалентну свідомість" або навіть "шизофренічну свідомість". Незалежно від терміну, ці поняття охоплюють одну й ту саму ідею: одночасне прийняття значною частиною російського суспільства численних суперечливих переконань, фактів і пояснень".

![signal-2023-07-18-100920_004.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/5f435094cc9cd053425917f38f2957fe.jpeg)

Також, у межах окремої доповіді керівник правових досліджень ІКАР, Арменак Оганесян, розповів про концепт lawfare, який є засадою напрямку правових досліджень Інституту. Учасники заходу були ознайомлені з методологію та результатами нещодавніх досліджень.  А саме: механізмами подолання державного судового імунітету, способи компенсації збитків громадянам України та бізнесу, завданих незаконною агресією. 
Крім того, Арменак Оганесян окреслив основні напрями поточної роботи напрямку правових досліджень ІКАР, зокрема розшук активів рф та способи їх використання для повоєнної відбудови України.

![signal-2023-07-18-101047_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/a87bd7d3fd30bd67ac6985c983ad05b7.jpeg)


ІКАР презентував дослідження «Russian public attitudes towards war: Why the problem of the Russian Federation is not limited to Putin's regime?» 

large_Ікар іде в МЗС.png

medium_Ікар іде в МЗС.png

small_Ікар іде в МЗС.png

thumbnail_Ікар іде в МЗС.png

Ікар іде в МЗС.png

**On May 23, 2023, a thought-provoking discussion titled "Russian Public and the War on Ukraine: newest data" took place in the welcoming premises of the Center for Eastern European Studies in Vilnius.**

The event brought together a diverse range of attendees, including experts, military analysts, public figures, diplomats, and media representatives.

During the discussion, Dr. Alexander Shulga, the director of the Institute of Conflict Studies and Analysis of Russia (IKAR), presented the findings of a sociological study examining the attitudes of Russian society towards the ongoing war with Ukraine.


![signal-2023-06-01-095534_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/d3a816a0e2d66d45bac7890bcb1170b0.jpeg)

The study, known as the "Mirror of Russia," conducted by IKAR since December 2022, revealed the existence of conflicting beliefs within Russian society. Despite perceiving themselves and Ukrainians as part of the same nation, Russians display a lack of empathy towards Ukrainians, evident in their indifference towards missile strikes on their neighboring country.

The moral justification of the war, seen as a means to preserve and assert unity, is deeply ingrained in the Russian psyche, as they perceive Ukraine as their own territory. Notably, the majority of Russians do not consider themselves personally responsible for the war and consider themselves apolitical.
This perception of war and the phenomenon of "split consciousness" within Russian society serve the interests of the government, enabling them to present vague and ever-changing goals as needed.

![signal-2023-06-01-095534_004.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/c8961c7058ab2b87db684d6b58071121.jpeg)

Alongside the study's findings, participants expressed keen interest in the methodology employed to ensure the acquisition of high-quality data.

Discussants were impressed not only by the extensive and rigorous sampling, as well as scientific analytical methods, but also by the thorough training of interviewers. These interviewers, operating from within Ukraine, conducted surveys of Russians in a manner that convinced respondents they were being interviewed by local research centers.

The event, which lasted for an hour and a half, proved to be insufficient for some participants to address all their questions, given the rich and engaging discussions that took place.

![signal-2023-06-01-095546_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/6886788521fa866f1186715e8d1cc007.jpeg)




Discussion of the IKAR study «Mirror of Russia» took place at the Eastern Europe Studies Center

**23 мая 2023 г. в Вильнюсе, в уютном помещении Центра исследований Восточной Европы состоялась дискуссия «Русская общественность и война против Украины: новейшие данные».**

На мероприятии присутствовали эксперты, военные аналитики, общественные деятели, дипломаты и представители СМИ.

В ходе дискуссии директор Института конфликтологии и анализа России (ИКАР) доктор Александр Шульга представил результаты социологического исследования? относительно отношения россиян к войне с Украиной.

![signal-2023-06-01-095534_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/d3a816a0e2d66d45bac7890bcb1170b0.jpeg)

Исследование «Зеркало России», проводимое ИКАР с декабря 2022 г., выявило одновременное принятие противоречивых убеждений в российском обществе. В то время как россияне воспринимают себя и украинцев как единую нацию, они не демонстрируют соболезнования им из-за ракетных ударов.
Нравственное оправдание войны как средства сохранения и утверждения единства глубоко укоренилось в психике россиян, поскольку они воспринимают Украину как свою территорию.
Примечательно, что большинство россиян не считают себя ответственными за войну и считают себя аполитичными.
Это восприятие войны и явление «раздвоенного сознания» в российском обществе служит интересам правительства, позволяя ему ставить неоднозначные цели, которые можно изменять при необходимости очень часто.

![signal-2023-06-01-095534_004.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/c8961c7058ab2b87db684d6b58071121.jpeg)

Кроме результатов исследования, была обсуждена и методология, позволяющая получать данные высокого качества.

Так, участников дискуссии поразили не только размер и качественный состав выборки, научные методы анализа, но и подготовка украинских интервьюеров, которые проводят опрос россиян таким образом, что респонденты верят, что их опрашивают местные исследовательские центры.

Мероприятие длилось полтора часа, которых явно не хватило некоторым участникам, чтобы задать все вопросы – столь насыщенной была дискуссия.

![signal-2023-06-01-095546_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/6886788521fa866f1186715e8d1cc007.jpeg)

Обсуждение исследования ИКАР «Зеркало России» состоялось в Центре исследований Восточной Европы

**23 травня 2023 року в Вільнюсі у затишному приміщені Центру досліджень Східної Європи відбулась дискусія «Російська громадськість і війна проти України: новітні дані».**

На події були присутні, експерти, військові аналітики, громадські діячі, дипломати та представники ЗМІ.

Під час дискусії директор Інституту конфліктології та аналізу Росії (ІКАР) доктор Олександр Шульга представив результати соціологічного дослідження щодо ставлення росіян до війни з Україною.

![signal-2023-06-01-095534_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/d3a816a0e2d66d45bac7890bcb1170b0.jpeg)

Дослідження «Дзеркало Росії», яке проводиться ІКАР з грудня 2022 року, виявило одночасне прийняття суперечливих переконань у російському суспільстві. У той час як росіяни сприймають себе і українців як єдину націю, вони не демонструють співчуття до них через ракетні удари. 
Моральне виправдання війни як засобу збереження та утвердження єдності глибоко вкоренилося в психіці росіян, оскільки вони сприймають Україну як свою територію. 
Показово, що більшість росіян не вважають себе відповідальними за війну та вважають себе аполітичними.
Це сприйняття війни та явище «роздвоєної свідомості» в російському суспільстві служить інтересам уряду, дозволяючи йому представляти неоднозначні цілі, які можна змінювати за потреби дуже часто. 


![signal-2023-06-01-095534_004.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/c8961c7058ab2b87db684d6b58071121.jpeg)

Крім результатів дослідження, було обговорено і методологію, яка дозволяє отримувати дані високої якості. 

Так учасників дискусії вразили не лише розмір та якісний склад вибірки, наукові методи аналізу, але і підготовка українських інтерв’юерів, які проводять опитування росіян таким чином, що респонденти вірять, що їх опитують місцеві дослідницькі центри.  

Подія тривала півтори години, яких вочевидь не вистачило деяким учасникам, щоб поставити всі питання – настільки насиченою була дискусія.

![signal-2023-06-01-095546_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/6886788521fa866f1186715e8d1cc007.jpeg)




Обговорення дослідження ІКАР «Дзеркало Росії» відбулось у Центрі досліджень Східної Європи 

large_Ікар у Вільнюсі_Укр.png

medium_Ікар у Вільнюсі_Укр.png

small_Ікар у Вільнюсі_Укр.png

thumbnail_Ікар у Вільнюсі_Укр.png

Ікар у Вільнюсі_Укр.png

large_Ікар у Вільнюсі_рос.png

medium_Ікар у Вільнюсі_рос.png

small_Ікар у Вільнюсі_рос.png

thumbnail_Ікар у Вільнюсі_рос.png

Ікар у Вільнюсі_рос.png

**22 мая 2023 г. в зале Конституции Сейма Литовской республики состоялась Международная конференция "Отношение российского общества к войне: почему проблема РФ не ограничивается режимом Путина?".**

**Участие в конференции приняли европейские политики, среди которых:**

•	Министр обороны Литовской республики Арвидас Анушаускас (Arvydas Anušauskas);

•	член Комитета Национальной безопасности и обороны Сейма Литовской республики Довиле Шакалиене (Dovilė Šakalienė);

•	Сенатор Франции Адре Геттоля (Andre Gattolin);

•	Член комитета Обороны Бундестага ФРГ Йорг Нюрнбергер (Jörg Nürnberger);

•	Старший Советник по национальной безопасности при Президенте Литовской республики, руководитель группы национальной безопасности Кястутис Будрис (Kęstutis Budrys);

**Также на мероприятии были представлены влиятельные международные учреждения, исследовательские центры и представители дипломатического корпуса:**

•	Стефан Никс (Stephen Nix) Международный Республиканский институт, США;

•	проф. Мичито Цуруока (Michito Tsuruoka) Университет Кейо/ Австралийский национальный университет;

•	Райнхард Крумм (Reinhard Krumm) Фонд Фридриха Эберта, ФРГ;

•	Линас Кояла (Linas Kojala) Центр исследований Восточной Европы, Республика Литва.

•	Первый секретарь посольства Чешской Республики в Литовской республике Мария Стояновова (Marie Stojanovová).

Ключевой спикер мероприятия, директор Института Конфликтологии и Анализа России (ИКАР) Александр Шульга, представил результаты полугодового исследования российского общества «Зеркало России».

![signal-2023-06-01-095652_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/24fccfe195caf2865e9fc86fb5c0dfc9.jpeg)

Отношение российского общества к войне, моральная оценка ударов по гражданской инфраструктуре Украины, уровень протестных настроений, отношение к мобилизации и многие другие аспекты восприятия действительности российским обществом вызвали живой интерес участников конференции.

Александр Шульга осветил отношение разных слоев российского общества к проблемным вопросам и как изменялось общественное мнение в течение времени.

Кроме обсуждения результатов исследования, участники конференции также с интересом отнеслись к научным методам его проведения, позволяющим получать социологические данные высокого качества.

Руководитель направления правовых исследований ИКАР, Арменак Оганесян представил краткий доклад о мерах «lawfare» (применении правовых мер по достижению военных целей), разрабатываемых в институте.

![signal-2023-06-01-095728_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/ccb9302168e6628845b69a47cec5164b.jpeg)

Райнхард Крумм (Фонд Фридриха Эберта, ФРГ) в своем выступлении пытался подчеркнуть, что коллективному Западу следует обратить внимание на те немногочисленные слои населения России, которые негативно относятся к агрессии своей страны и к режиму Путина.

Важными темами обсуждения стало увеличение оборонных бюджетов стран ЕС, ускорение военной помощи Украине и поддержка стремления Украины вступить в НАТО.

В своей заключительной речи Довиле Шакалиене (член комитета Национальной безопасности и обороны Сейма Литовской республики) поблагодарила присутствующих за участие в дискуссии и подчеркнула значимость результатов исследования ИКАР для понимания процессов, происходящих в российском обществе и формирования будущей оборонной политики ЕС.

![signal-2023-06-01-095728_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/48cf710471f2132762d009b105391638.jpeg)

![signal-2023-06-01-095652_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/b31f9d5adf9a6d27bf4cc9b0085c37d3.jpeg)

ИКАР представил исследование «Зеркало России» в Сейме Литовской республики

**On May 22, 2023, the International Conference "Russian Public Attitudes Towards War: Why the Problem of the Russian Federation is not Limited to Putin's Regime?" took place in the Constitution Hall of the Seimas of the Republic of Lithuania.**

**The conference was attended by European politicians, including:**

•	Arvydas Anušauskas, Lithuania’s Minister of Defense

•	Dovilė Šakalienė, Member of National Security and Defense Committee

•	Andre Gattolin, senator of the French Senate;

•	Jörg Nürnberger, Member of the Defence Committee of the German Bundestag;

•	Kęstutis Budrys, the Senior National Security Adviser to the President of the Republic of Lithuania, Head of the National Security Group;


**In addition, the event saw the participation of influential international institutions, research centers, and representatives from the diplomatic community:**

•	Stephen Nix, International Republican Institute, USA;

•	prof. Michito Tsuruoka, Keio University/Australian National University;

•	Reinhard Krumm, Friedrich Ebert Foundation, Germany;

•	Linas Kojala, Eastern Europe Studies Centre, Republic of Lithuania.

•	Marie Stojanovová, first Secretary, Embassy of the Czech Republic to the Republic of Lithuania 

Oleksander Shulga, the main speaker at the event and director of the Institute of Conflict Science and Analysis of Russia (IKAR), presented the findings of a six-month study called "Mirror of Russia" that focused on the Russian society.

![signal-2023-06-01-095652_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/24fccfe195caf2865e9fc86fb5c0dfc9.jpeg)

The study examined various aspects of Russian society's perception of reality, including their attitude towards the war, moral assessment of attacks on Ukraine's civil infrastructure, levels of protest, attitudes towards mobilization, and other relevant topics. These findings generated significant interest among the conference attendees.

Oleksander Shulga emphasized the varying attitudes of different segments of Russian society towards these complex issues and highlighted how public opinion has evolved over time.

In addition to discussing the study's results, conference participants expressed curiosity about the scientific methodologies employed in conducting the research, which allowed for the acquisition of high-quality sociological data.

Armenak Ohanesian, the head of legal studies at IKAR, presented a concise report on the Institute's developed measures of "lawfare" – the application of legal tactics to achieve military objectives.

![signal-2023-06-01-095728_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/ccb9302168e6628845b69a47cec5164b.jpeg)

Reinhard Krumm (Friedrich Ebert Foundation, Germany) emphasized the need for the collective West to focus on the minority sections of Russia's population that hold a negative attitude towards their country's aggression and Putin's regime.

Key topics of discussion included the rise in defense budgets among EU countries, the expeditious provision of military assistance to Ukraine, and the support for Ukraine's aspirations to join NATO.

Concluding the event, Deauville Shakaliene, a member of the National Security and Defense Committee of the Seimas of the Republic of Lithuania, expressed her gratitude to the participants for their active engagement in the discussion. She underscored the importance of the ICAR study's results in comprehending the ongoing processes within Russian society and shaping the future defense policy of the European Union.


![signal-2023-06-01-095728_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/48cf710471f2132762d009b105391638.jpeg)

![signal-2023-06-01-095652_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/b31f9d5adf9a6d27bf4cc9b0085c37d3.jpeg)

IKAR presented the study «Mirror of Russia» in the Seimas of the Republic of Lithuania

**22 травня 2023 року в залі Конституції Сейму Литовської республіки відбулась Міжнародна конференція "Ставлення російського суспільства до війни: Чому проблема РФ не обмежується режимом Путіна?".**

**Участь у конференції взяли європейські політики, серед яких:**

•	Міністр оборони Литовської республіки Арвідас Анушаускас (Arvydas Anušauskas);

•	Членкиня комітету Національної безпеки та оборони Сейму Литовської республіки Довілє Шакалієне (Dovilė Šakalienė);

•	Сенатор Франції Адре Геттоля (Andre Gattolin);

•	Член комітету Оборони Бундестагу ФРН Йорг Нюрнбергер (Jörg Nürnberger);

•	Старший Радник з національної безпеки при Президенті Литовської республіки, керівник групи національної безпеки Кястутіс Будрис (Kęstutis Budrys);


**Також на заході були представлені впливові міжнародні інституції, дослідні центри та представники дипломатичного корпусу:** 

•	Стефан Нікс (Stephen Nix) Міжнародний Республіканський інститут, США;

•	проф. Мічіто Цуруока (Michito Tsuruoka) Університет Кейо/ Австралійський національний університет;

•	Райнхард Крумм (Reinhard Krumm) Фонд Фрідріха Еберта, ФРН; 

•	Лінас Кояла (Linas Kojala) Центр досліджень Східної Європи, Республіка Литва.

•	Перший секретар посольства Чеської республіки у Литовській республіці Маріє Стояновова (Marie Stojanovová).

Ключовий спікер заходу, директор Інституту Конфліктології та Аналізу Росії (ІКАР) Олександр Шульга, представив результати піврічного дослідження російського суспільства «Дзеркало Росії».

![signal-2023-06-01-095652_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/24fccfe195caf2865e9fc86fb5c0dfc9.jpeg)

Ставлення російського суспільства до війни, моральна оцінка ударів по цивільній інфраструктурі України, рівень протестних настроїв, ставлення до мобілізації та багато інших аспектів сприйняття дійсності російським суспільством, викликали жвавий інтерес учасників конференції. 

Олександр Шульга висвітив ставлення різних шарів російського суспільства до проблемних питань та як змінювалась громадська думка протягом часу.

Окрім обговорення результатів дослідження, учасники конференції з цікавістю поставились і до наукових методів його проведення, які дозволяють отримувати соціологічні дані високої якості. 

Керівник напрямку правових досліджень ІКАР, Арменак Оганесян представив коротку доповідь стосовно заходів «lawfare» (застосування правових заходів для досягнення військових цілей), які розробляються в інституті. 

![signal-2023-06-01-095728_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/ccb9302168e6628845b69a47cec5164b.jpeg)

Райнхард Крумм (Фонд Фрідріха Еберта, ФРН) у своєму виступі намагався підкреслити, що колективному Заходу треба звернути увагу на ті нечисленні прошарки населення Росії, які негативно ставляться до агресії своєї країни та до режиму Путіна.  

Важливими темами обговорення стали збільшення оборонних бюджетів країн ЄС, прискорення військової допомоги Україні та підтримка прагнення України вступити в НАТО.

У своїй завершальній промові Довілє Шакалієне (членкиня комітету Національної безпеки та оборони Сейму Литовської республіки) подякувала присутнім за участь у дискусії та підкреслила значущість результатів дослідження ІКАР для розуміння процесів, що відбуваються у російському суспільстві та формування майбутньої оборонної політики ЄС.

![signal-2023-06-01-095728_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/48cf710471f2132762d009b105391638.jpeg)

![signal-2023-06-01-095652_003.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/b31f9d5adf9a6d27bf4cc9b0085c37d3.jpeg)
















ІКАР презентував дослідження «Дзеркало Росії» в Сеймі Литовської республіки

large_ІКАР у Вільнюсі_2 Укр.png

medium_ІКАР у Вільнюсі_2 Укр.png

small_ІКАР у Вільнюсі_2 Укр.png

thumbnail_ІКАР у Вільнюсі_2 Укр.png

ІКАР у Вільнюсі_2 Укр.png

large_ІКАР у Вільнюсі_2 Англ.png

medium_ІКАР у Вільнюсі_2 Англ.png

small_ІКАР у Вільнюсі_2 Англ.png

thumbnail_ІКАР у Вільнюсі_2 Англ.png

ІКАР у Вільнюсі_2 Англ.png

large_ІКАР у Вільнюсі_2 рос.png

medium_ІКАР у Вільнюсі_2 рос.png

small_ІКАР у Вільнюсі_2 рос.png

thumbnail_ІКАР у Вільнюсі_2 рос.png

ІКАР у Вільнюсі_2 рос.png

**12-13 апреля 2023 года в помещении Queen Mary University of London, эксперты ИКАР вместе с ведущими ученными и практиками в отрасли международного права провели ряд интересных дискуссий в ходе круглого стола «ТРИБУНАЛ ПО ПРЕСТУПЛЕНИЮ АГРЕССИИ РФ».**
 
Среди участников круглого стола присутствовали: 

•	Лукас Мистелис (Loukas Mistelis) – профессор транснационального коммерческого права и арбитража, адвокат (AthensBar), автор многочисленных статей и научных работ, в том числе по взысканию убытков после военных конфликтов; 
•	Артур Тральди (Arthur Traldi), адвокат по международным расследованиям и разрешению споров, старший научный сотрудник Вашингтонского колледжа права, Вашингтон, округ Колумбия, США;
•	Эрик З. Чанг (Eric Z. Chang), международный адвокат, офицер корпуса JAG США, Лос-Анджелес, США;
•	Др. Томас МакМанус (Dr. Thomas MacManus), старший преподаватель кафедры государственной преступности и и. о. директора Международной государственной преступной инициативы в Школе права Университета Королевы Марии, Лондон, Великобритания; 
•	проф. Слава Опейда, приглашенный научный сотрудник Центра международного права Lauterpacht, Университет Кембридж, доцент кафедры права международной торговли Национального университета Киево-Могилянская Академия, Киев, Украина;
•	Мария Костицка, партнерка в Winston & Strawn, Париж, Франция.

![signal-2023-04-25-163637_008.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/0ca0f3ec9a2ec3e6addd4d78541ba9e6.jpeg)

ИКАР на мероприятии представляли:

•	Глава и руководитель направления социальных исследований ИКАР – доктор социологических наук Александр Шульга;
•	Арменак Оганесян, руководитель направления правовых исследований ИКАР;
•	Александр Бояринцев, советник направления правовых исследований ИКАР.

Круглый стол проходил в течение двух дней и включал в себя неформальные встречи.

Главными темами обсуждения были сбор доказательств военных преступлений России; форма будущего трибунала («гибридная модель»/ специальная международная комиссия создана на основании международного договора); механизмы взыскания репараций.

Арменак Оганесян в своем докладе осветил проблемные вопросы сбора доказательств (в том числе связанных с эффективным сбором и хранением доказательств нанесённого вреда окружающей среде), отсутствия необходимого взаимодействия между государственными органами по сбору и хранению доказательств.

Артур Тральди подчеркнул, что мы близки к созданию совершенно нового трибунала с его уникальным набором процедур и правил по допустимым доказательствам.
Уместными могут быть разные формы доказательств, включая вещественные доказательства, свидетельские показания и документальные фильмы, как это было на Нюрнбергском трибунале.

Интересные дискуссии шли вокруг модели будущего трибунала.

Так, некоторыми участниками был поддержан вариант создания «гибридного трибунала», то есть интернационализированного суда, но созданного на основе юридической системы Украины.

С такой точкой зрения не согласились эксперты ИКАР, поскольку такой вариант имеет несколько недостатков:

•	противоречит ст. 125 Конституции Украины, согласно которой в Украине не допускается создание чрезвычайных и особых судов. Внесение изменений в Конституцию возможно только при отмене (прекращении) военного положения;
•	возникают сомнения в возможности «гибридного трибунала» преодолеть иммунитет высших должностных лиц РФ

То есть создание такого трибунала возможно исключительно после завершения войны и кроме того, есть сомнения в его международной легитимности.

Таких недостатков, по мнению экспертов ИКАР, нет у специальной международной комиссии, которая может быть создана на основании резолюции Генеральной Ассамблеи ООН с последующим заключением многосторонних международных договоров.

Кроме обсуждения сугубо юридических вопросов, на круглом столе были представлены результаты работы направления социальных исследований ИКАР.
Иностранные специалисты продемонстрировали глубокую осведомленность и живой интерес к фокусу исследований ИКАР, в частности, к вопросу отношения российского общества к преступлению агрессии, которое совершает их государство.
Исследование и методологию представил глава и руководитель социальных исследований ИКАР – доктор Александр Шульга.

По результатам круглого стола ИКАР установил новые научные связи и договорился о проведении совместных  научных исследований.
Целью этих исследований должны стать вопросы централизованной системы сбора доказательств и механизмов взыскания репараций с РФ.

Кроме того, участники круглого стола в Лондоне получили приглашение продолжить дискуссию на форуме, запланированном на начало лета в Киеве, при поддержке и организации ИКАР.

Следите за нашими новостями о следующих событиях ИКАР на сайте.

![signal-2023-04-25-163637_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/97ebb108c2a5bee8a0975965839a6ba6.jpeg)

ИКАР в ЛОНДОНЕ: Как привлечь к ответственности топ-руководителей России и взыскать репарации?



**On April 12-13, 2023, a round table “A TRIBUNAL FOR RUSSIA’S CRIME OF AGGRESSION” was held at Queen Mary University of London, bringing together ICAR experts, leading scholars, and practitioners in the field of international law**.

Among the participants of the round table were:
•	Prof. Loukas Mistelis, LLB, MLE, FCIArb, Advocate (AthensBar), Clive M Schmitthoff Professor of Transnational Commercial Law and Arbitration;
•	Arthur Traldi, International Investigation and Dispute Resolution Attorney, Senior Fellow Washington College of Law, Washington DC, the United States;
•	Eric Z. Chang, International Attorney, U.S. JAG Corps Officer, Promoting DEI and Mentorship, Los Angeles, the United States;
•	Dr. Thomas MacManus, Senior Lecturer in State Crime and Acting Director of the International State Crime Initiative (ISCI) at the School of Law, Editor-in-Chief of State Crime journal and Associate Editor of the International Journal of Human Rights, Queen Mary University of London, London, United Kingdom;
•	Prof. Slava Opeida, Visiting Scholar at Lauterpacht Centre for International Law, University of Cambridge, Associate Professor in International Trade Law at National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, Ukraine.
•	Maria Kostytska, Partner at Winston & Strawn, Paris, France.

![signal-2023-04-25-163637_008.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/0ca0f3ec9a2ec3e6addd4d78541ba9e6.jpeg)

ICARUS was represented by:
•	Dr. Oleksandr Shulha, Doctor of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine Institute of Sociology, CEO and Head of Social Studies at the Institute for Conflict Studies and Analysis of Russia (ICARUS), Kyiv, Ukraine.
•	Armenak Ohanesian, Head of Legal Studies at the Institute for Conflict Studies and Analysis of Russia (ICARUS), Partner at Ohanesian’s Law Office, Kyiv, Ukraine.
•	Oleksandr Boyaryntsev, Associate of Legal Studies at the Institute for Conflict Studies and Analysis of Russia (ICARUS), Associate Partner at MK Legal Service, Kyiv, Ukraine.

The round table was held over two days and included informal meetings.

During the round table, the main topics for discussion included the gathering of evidence related to Russia's war crimes, determining the form of the future tribunal (such as a "hybrid model" or a international claim commission established on the basis of an international treaty), and mechanisms for the recovery of reparations.

In his report, Armenak Ohanesian highlighted problematic issues related to evidence collection, including the effective collection and storage of evidence for environmental damage. He also noted a lack of cooperation between state bodies in this process.

Arthur Traldi emphasized that a completely new tribunal is close to being established, with its own unique set of procedures and rules regarding admissible evidence. Various forms of evidence may be deemed appropriate, including exhibits, testimonies and documentaries - much like the approach taken by the Nuremberg Tribunal.

Some interesting discussions took place regarding the future tribunal model.
Thus, some participants supported the option of creating a «hybrid tribunal». That would be an internationalized court, but created on the basis of Ukrainian legal system.

However, ICARUS experts did not share this view, citing several disadvantages to this option:

•	it would be contrary to Article 125 of the Ukrainian Constitution, which prohibits the establishment of extraordinary and special courts in Ukraine. Additionally, amending the Constitution is only possible if martial law is terminated
•	Doubts are emerging regarding the possibility of a "hybrid tribunal" to lift the immunity of senior officials of the Russian Federation.

This means that the establishment of such a tribunal is possible only after the end of the war. Moreover, there are existing doubts about its international legitimacy.

ICARUS experts pointed out that an ad hoc international claim commission, established by a resolution of the UN General Assembly followed by the conclusion of multilateral international treaties, would not have the same shortcomings.

Apart from purely legal questions, the roundtable presented the results of the ICARUS social research area.

Foreign experts demonstrated a keen interest and strong understanding of  ICARUS research focus, particularly regarding the attitude of Russian society towards their State's commission of aggression.

The research and methodology were introduced by Dr. Oleksandr Shulha, CEO and Head of Social Studies at ICARUS.

Following the round table, ICARUS formed new scientific connections and reached an agreement on collaborative research.

The objective of these studies should be to address the centralized system of evidence collection and develop mechanisms for recovering reparations from the Russian Federation

Furthermore, participants of the London’s round table have been invited to a forum in Kyiv, organized and supported by ICARUS, scheduled for early summer. It’s main goal is to continue the discussion.

Stay updated on upcoming ICARUS events by following our website.

![signal-2023-04-25-163637_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/97ebb108c2a5bee8a0975965839a6ba6.jpeg)

ICARUS in London: How to bring the top leaders of Russia to justice and to recover reparations?

**12-13 квітня 2023 року у приміщенні Queen Mary University of London, експерти ІКАР разом з провідними вченими та практиками у галузі міжнародного права провели ряд цікавих дискусій в ході круглого столу «ТРИБУНАЛ ЩОДО ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ РФ».**

Серед учасників круглого столу були присутні:

•	Лукас Містеліс (Loukas Mistelis) – професор транснаціонального комерційного права та арбітражу, адвокат (AthensBar), автор численних статей та наукових праць, у тому числі щодо стягнення збитків після воєнних конфліктів; 
•	Артур Тралді (Arthur Traldi), адвокат з міжнародних розслідувань і вирішення спорів, старший науковий співробітник Вашингтонського коледжу права, Вашингтон, округ Колумбія, США;
•	Ерік З. Чанг (Eric Z. Chang), міжнародний адвокат, офіцер корпусу JAG США, Лос-Анджелес, Сполучені Штати;
•	Др. Томас МакМанус (Dr. Thomas MacManus), старший викладач кафедри державної злочинності та в.о. директора Міжнародної державної злочинної ініціативи в Школі права, Університету Королеви Марії, Лондон, Велика Британія;
•	проф. Слава Опейда, запрошений науковий співробітник Центру міжнародного права «Lauterpacht», Університет Кембридж, доцент кафедри права міжнародної торгівлі Національного університету Києво-Могилянська Академія, Київ, Україна;
•	Марія Костицька, партнерка у Winston & Strawn, Париж, Франція.

![signal-2023-04-25-163637_008.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/0ca0f3ec9a2ec3e6addd4d78541ba9e6.jpeg)

ІКАР на заході представляли:

•	Голова та керівник напряму соціальних досліджень ІКАР – доктор соціологічних наук, Олександр Шульга;
•	Арменак Оганесян, керівник напрямку правових досліджень ІКАР;
•	Олександр Бояринцев, радник напрямку правових досліджень ІКАР.

Круглий стіл проходив протягом двох днів і включав неформальні зустрічі.

Головними темами обговорення були збір доказів щодо військових злочинів Росії; форма майбутнього трибуналу («гібридна модель»/ спеціальна міжнародна комісія створена на підставі міжнародного договору); механізми стягнення репарацій.

Арменак Оганесян у своїй доповіді висвітлив проблемні питання збору доказів (в тому числі пов’язаними з ефективним збором та зберіганням доказів шкоди довкіллю), відсутності необхідної взаємодії між державними органами у питанні збору та зберігання доказів.

Артур Тралді підкреслив, що ми близькі до створення абсолютно нового трибуналу з його унікальним набором процедур і правил щодо допустимих доказів.
Доречними можуть бути різні форми доказів, включаючи речові докази, свідчення свідків і документальні фільми, як це було в Нюрнберзькому трибуналі.

Цікаві дискусії точились навколо моделі майбутнього трибуналу. 

![signal-2023-04-25-163637_002.jpeg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/97ebb108c2a5bee8a0975965839a6ba6.jpeg)


ІКАР у ЛОНДОНІ: Як притягнути до відповідальності топ-керівників рф та стягнути репарації?


large_Ікар в Лондоні_Укр.png

medium_Ікар в Лондоні_Укр.png

small_Ікар в Лондоні_Укр.png

thumbnail_Ікар в Лондоні_Укр.png

Ікар в Лондоні_Укр.png

large_Ікар в Лондоні_Англ.png

medium_Ікар в Лондоні_Англ.png

small_Ікар в Лондоні_Англ.png

thumbnail_Ікар в Лондоні_Англ.png

Ікар в Лондоні_Англ.png

large_Ікар в Лондоні_рос.png

medium_Ікар в Лондоні_рос.png

small_Ікар в Лондоні_рос.png

thumbnail_Ікар в Лондоні_рос.png

Ікар в Лондоні_рос.png

7 апреля 2023 года в Национальной академии внутренних дел состоялось заседание межведомственного научно-практического круглого стола «СПЕЦИАЛЬНЫЙ МЕЖДУНАРОДНЫЙ ТРИБУНАЛ ДЛЯ РАССЛЕДОВАНИЯ ПРЕСТУПЛЕНИЯ АГРЕССИИ РФ: МИРОВАЯ ПРАКТИКА СОЗДАНИЯ И ФУНКЦИИ».

Соорганизаторами круглого стола выступили ИКАР и НИИ правотворчества и научно-правовых экспертиз НАПН Украины.

![IMG_2169.jpg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/3b7287316b55877bf71e6a2751bfe389.jpg)

В заседании приняли участие ученые, практикующие криминалисты и участники рабочих групп по созданию трибунала.

Институт конфликтологии и анализа России на мероприятии представляли директор Института, руководитель направления социальных исследований, доктор социологических наук Александр Шульга и руководитель направления правовых исследований Арменак ОГАНЕСЯН.

Руководитель правового направления ИКАР в своем выступлении очертил проблемные аспекты возмещения ущерба, причиненного российской вооруженной агрессией и возможные механизмы финансирования такого возмещения.

Арменак ОГАНЕСЯН проинформировал присутствующих о наиболее актуальных моделях специального трибунала, рассматриваемых в профессиональном международном сообществе. Среди этих моделей отдельного внимания заслуживает международная комиссия, которая может рассматривать не только вопросы ответственности за преступление агрессии, но и имущественные жалобы пострадавших от действий агрессора граждан, юридических лиц и государства.

Директор Института конфликтологии и анализа России доктор Александр ШУЛЬГА определил перспективы изучения российского общества в контексте вооруженной агрессии РФ против Украины.

Участники конференции узнали о результатах исследования ИКАР относительно отношения российского общества к преступлению агрессии, которое совершает их государство.
Также в своем выступлении Александр ШУЛЬГА обратил внимание на проблему криминального сознания как социологического феномена российского общества.

Посол по особым поручениям МИД Украины, кандидат юридических наук Антон КОРИНЕВИЧ осветил результаты и запланированные шаги по созданию специального трибунала по преступлению агрессии против Украины.
В своем выступлении посол по особым поручениям МИД Украины сообщил о создании международной рабочей группы по уголовному преследованию преступления агрессии, которая занимается подготовкой юридических и технических вопросов создания спецтрибунала.

Интересны были доклады криминалистов-практиков: начальника отдела криминалистического обеспечения Главного следственного управления Национальной полиции Украины Игоря МАЛЫША и начальника Главного управления Национальной полиции в Киевской области Андрея НЕБИТОВА.

В своих докладах они поделились опытом фиксации и сбора доказательств вооруженной агрессии РФ на деоккупированных территориях, сразу после их освобождения, с целью дальнейшей передачи в международные судебные институты.

Профессор юридического факультета Джорджтаунского университета Дэвид ТОЛБЕРТ проанализировал проблематику привлечения к ответственности за преступление экоцида.
Ученый отметил, что Украина имеет уникальную возможность внести весомый вклад в создание международной практики привлечения за преступления против живой природы, поскольку действующие на сегодняшний день международные судебные институты достаточно ограничены в уголовном преследовании за это преступление.

О проблемах квалификации экоцида, сборе и фиксации доказательств, методике расчетов ущерба при расследовании этого преступления рассказал Евгений СЫТНИК, председатель общественного союза «Международный научно-экспертный центр мониторинга последствий военных вооруженных конфликтов».

Доктор юридических наук Алексей КОТ, директор Научно-исследовательского института правотворчества и научно-правовых экспертиз Национальной академии правовых наук Украины в своем докладе «Специальный трибунал для путина: зло должно быть наказано!» выделил преимущества и недостатки разных моделей специального трибунала, обосновал необходимость разработки новых инструментов, обеспечивающих реализацию наказаний военных преступников.

По результатам научно-практического круглого стола, участниками разработаны рекомендации по усовершенствованию национального уголовного и уголовного процессуального законодательства с целью его гармонизации с нормами Римского устава. 


ИКАР вместе с ученными и практиками-криминалистами обсудили проблемные вопросы доказывания и расследования преступления агрессии рф.

On April 7, 2023, a meeting of the interdepartmental scientific-practical round table "SPECIAL INTERNATIONAL TRIBUNAL FOR INVESTIGATING THE CRIME OF RUSSIAN AGGRESSION: WORLD PRACTICE OF CREATION AND FUNCTIONING" was held at the National Academy of Internal Affairs.
 
ICAR and the Research Institute of Legislation and Scientific Legal Expertise of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine became the roundtable co-organisers.
 
 ![IMG_2169.jpg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/3b7287316b55877bf71e6a2751bfe389.jpg)

 
The meeting was attended by scientists, forensic practitioners, and members of working groups on establishing the tribunal.
 
The Institute of Conflictology and Analysis of Russia was represented at the event by the director of the Institute, the head of the social research department, Dr. Alexander Shulga, and the head of the legal research department, Armenak Oganesyan.

In his presentation, the head of the legal department of ICAR outlined the problematic aspects of compensating for the damage caused by Russian armed aggression and possible mechanisms for financing such compensation.

Armenak Oganesyan acquainted the audience with the most relevant models of a special tribunal, which are considered in the international professional community. Special attention deserves an international commission, which can view not only issues of responsibility for the crime of aggression but also property claims of individuals, legal entities, and states affected by the aggressor's actions.

The director of the Institute of Conflictology and Analysis of Russia, Dr Alexander Shulga, identified the prospects for studying Russian society in the context of Russia's armed aggression against Ukraine.

Conference participants learned about ICAR's research on Russian society's attitude towards the crime of aggression committed by their state. In his speech, Alexander Shulga drew attention to the problem of criminal consciousness as a sociological phenomenon in Russian society.

Anton Korinevich, Ukraine's ambassador at large for the Ministry of Foreign Affairs and a candidate of law, highlighted the current achievements and planned steps towards creating a special tribunal for the crime of aggression against Ukraine. In his speech, he also announced the creation of an international working group on the criminal prosecution of aggression, preparing legal and technical issues for establishing the tribunal.

The reports of forensic practitioners were fascinating, including those of the head of the criminalistics support department of the Main Investigation Department of the National Police of Ukraine, Igor Malyshev, and the head of the Main Department of the National Police in the Kyiv region, Andriy Nebitov. 
In their reports, they shared their experience collecting evidence of Russian armed aggression on the liberated territories immediately after their release, intending to pass it on to international judicial institutions.
Professor of the Law Faculty at Georgetown University, David Tolbert, analysed the issue of holding individuals accountable for the crime of ecocide. The scholar noted that Ukraine has a unique opportunity to significantly contribute to creating international practice for prosecuting crimes against nature. The existing international judicial institutions are relatively limited in their criminal prosecution for this crime.

Eugene Sitnik, head of the public organisation "International Scientific-Expert Center for Monitoring the Consequences of Military Armed Conflicts," spoke about the challenges of qualifying ecocide, collecting and fixing evidence, and calculating damages when investigating this crime.
Dr Alexei Kot, director of the Research Institute for Legislative and Scientific Legal Expertise at the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, in his report "Special Tribunal for Putin: Evil Must be Punished!" highlighted the advantages and disadvantages of various models of a special tribunal, justified the need to develop new tools to ensure the implementation of punishments for war criminals.
As a result of the scientific-practical round table, the participants developed recommendations for improving national criminal and criminal procedural legislation towards its harmonisation with the norms of the Rome Statute.


ICAR together with scientists and forensic experts discussed the problematic issues of proving and investigating the crime of Russian aggression.


7 квітня 2023 року в Національній академії внутрішніх справ відбулося засідання міжвідомчого науково-практичного круглого столу «СПЕЦІАЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ТРИБУНАЛ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ РФ: СВІТОВА ПРАКТИКА СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ».

Співорганізаторами круглого столу стали ІКАР та НДІ правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України.

![IMG_2169.jpg](https://ikar-strapi-media.ams3.digitaloceanspaces.com/media/3b7287316b55877bf71e6a2751bfe389.jpg)

У засіданні прийняли участь науковці, криміналісти-практики та учасники робочих груп по створенню трибуналу.

Інститут конфліктології та аналізу Росії на заході представляли директор Інституту, керівник напряму соціальних досліджень, доктор соціологічних наук Олександр Шульга та керівник напряму правових досліджень Арменак ОГАНЕСЯН.

Керівник правового напрямку ІКАР, у своєму виступі окреслив проблемні аспекти відшкодування шкоди, завданої російською збройною агресією та можливі механізми фінансування такого відшкодування.

Арменак ОГАНЕСЯН проінформував присутніх про найбільш актуальні моделі спеціального трибуналу, що розглядаються у професійній міжнародній спільноті. Серед цих моделей, окремої уваги заслуговує міжнародна комісія, яка може розглядати не тільки питання відповідальності за злочин агресії, але і майнові скарги постраждалих від дій агресора громадян, юридичних осіб та держави. 

Директор Інституту конфліктології та аналізу Росії, доктор Олександр ШУЛЬГА визначив перспективи вивчення російського суспільства в контексті збройної агресії рф проти України.

Учасники конференції дізнались про результати дослідження ІКАР щодо ставлення російського суспільства до злочину агресії, який коїть їх держава. 
Також у своєму виступі Олександр ШУЛЬГА, звернув увагу на проблему кримінальної свідомості, як соціологічного феномену російського суспільства.

Посол з особливих доручень МЗС України, кандидат юридичних наук Антон КОРИНЕВИЧ висвітлив наявні результати та заплановані кроки зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
У своєму виступі посол з особливих доручень МЗС України, повідомив про створення міжнародної робочої групи з кримінального переслідування злочину агресії, яка займається підготовкою юридичних і технічних питань створення спецтрибуналу.

Цікавими були доповіді криміналістів-практиків: начальника відділу криміналістичного забезпечення Головного слідчого управління Національної поліції України Ігоря МАЛИША та начальника Головного управління Національної поліції в Київській області Андрія НЄБИТОВА.

У своїх доповідях вони поділилися досвідом фіксації та збирання доказів збройної агресії РФ на деокупованих територіях, одразу після їх звільнення, з метою подальшого передання їх до міжнародних судових інституцій.

Професор юридичного факультету Джорджтаунського університету Девід ТОЛБЕРТ проаналізував проблематику притягнення до відповідальності за злочин екоциду. 
Учений зауважив, що Україна має унікальну можливість зробити вагомий внесок у створення міжнародної практики притягнення за злочини проти живої природи, оскільки діючі на сьогодні міжнародні судові інституції доволі обмежені у кримінальному переслідуванні за цей злочин.

Про проблеми кваліфікації екоциду, збирання та фіксацію доказів, методику розрахунків збитків при розслідуванні цього злочину розповів Євген СИТНИК, голова громадської спілки «Міжнародний науково-експертний центр моніторингу наслідків військових збройних конфліктів».

Доктор юридичних наук Олексій КОТ, директор Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України у своїй доповіді «Спеціальний трибунал для Путіна: зло має бути покаране!» виділив переваги і недоліки різних моделей спеціального трибуналу, обґрунтував необхідність розробки нових інструментів, що забезпечать реалізацію покарань воєнних злочинців. 

За результатами науково-практичного круглого столу, учасниками розроблено рекомендації з удосконалення національного кримінального та кримінального процесуального законодавства в напрямі його гармонізації з нормами Римського статуту.


ІКАР разом з вченими і практиками-криміналістами обговорили проблемні питання доказування та розслідування злочину агресії рф. 


large_Ікар в Нацполіції_Укр.png

medium_Ікар в Нацполіції_Укр.png

small_Ікар в Нацполіції_Укр.png

thumbnail_Ікар в Нацполіції_Укр.png

Ікар в Нацполіції_Укр.png

large_Ікар в Нацполіції_Англ.png

medium_Ікар в Нацполіції_Англ.png

small_Ікар в Нацполіції_Англ.png

thumbnail_Ікар в Нацполіції_Англ.png

Ікар в Нацполіції_Англ.png

large_Ікар в Нацполіції_рос.png

medium_Ікар в Нацполіції_рос.png

small_Ікар в Нацполіції_рос.png

thumbnail_Ікар в Нацполіції_рос.png

Ікар в Нацполіції_рос.png

The election campaign in Georgia, which began on August 28, 2024, sparked lively
discussions in Russian media focusing on the country's geopolitical course and the ruling
party's "Georgian Dream" political agenda.

The Institute for Conflict Studies and Analysis of Russia conducted a detailed analysis of
relevant messages on major Russian television channels and video platforms using the
specialized AI-powered tool War of Words and examined social media using the Osavul
AI platform.

The study revealed that discussions of the Georgian elections on Russian television
frequently referenced the ruling party "Georgian Dream" and its associated Russian
interests in the region. Moreover, Russian propaganda actively promoted the "Georgian
Dream" on Telegram, where compromised sources accounted for 24% of all coverage on
this topic.

There were indications of an aggressive information campaign against President Salome
Zurabishvili, particularly following her refusal to sign the law banning "LGBT
propaganda." This caused significant resonance among the Russian Telegram
audience, with relevant publications receiving around 3 million views and negative
reactions to messages mentioning the president exceeding 40%.

The issue of occupied Georgian territories ‒ South Ossetia and Abkhazia ‒ was also
prominently featured in the course of election campaign. The main narrative suggested
an inevitable escalation of conflict should the Georgian opposition win.

In general, the topic of the war in Ukraine became one of the key elements of the
election campaign. One should highlight Bidzina Ivanishvili's statements regarding the
inevitable confrontation between Georgia and the Russian Federation in case of victory
of the opposition. This narrative was actively used on Russian television and the
Telegram platform. The discussions reached their peak on September 26 when the
"Georgian Dream" party used videos and photos of destroyed Ukrainian cities to
compare the war in Ukraine and peaceful Georgian life.

Furthermore, the governmental legislative initiatives, such as the Law on Foreign Agents,
triggered numerous protests in Georgia and led to Western sanctions. On September 20,
2024 when the United States announced sanctions against Bidzina Ivanishvili, views of
relevant messages on Telegram exceeded 4 million. By October 9, the European
Parliament passed a resolution urging sanctions against Georgia's ruling party, resulting
in 1.7 million views of related messages.

On October 26 and 27, 2024 ‒ the election day and votes counting ‒ there were
published over 3,000 messages in Russian Telegram dedicated to Georgian elections,
with more than 14 million views. Rate of negative reactions towards these posts reached
nearly 50%, while compromised sources covering the elections accounted for over 25%
of all messages, with a combined audience of 46 million readers.

See the presentation for a detailed report on Russian reactions to the parliamentary elections in Georgia.

PARLIAMENTARY ELECTIONS IN GEORGIA: PERCEPTION IN RUSSIAN MEDIA AND SOCIAL NETWORKS

Предвыборная кампания в Грузии, начавшаяся 28 августа 2024 года, вызвала активное обсуждение в российских медиа. Основное внимание уделялось геополитическому курсу страны и программе правящей партии "Грузинская мечта".

Институт конфликтологии и анализа России провел детальный анализ релевантных сообщений на ключевых российских телеканалах и видео платформах, используя ИИ-инструмент War of Words, а также исследовал социальные сети посредством платформы Osavul AI.

Анализ показал, что обсуждение грузинских выборов на российских телеканалах сопровождалось частыми упоминаниями "Грузинской мечты" в контексте российских интересов в регионе. Также российская пропаганда активно поддерживала "Грузинскую мечту" в Телеграм, где скомпрометированные источники составили 24% от всех, освещавших эту тему.

Зафиксированы признаки проведения агрессивной информационной кампании против президента Саломе Зурабишвили, особенно из-за её отказа подписать закон о запрете "ЛГБТ-пропаганды". Это вызвало широкий резонанс в российском Телеграме, где соответствующие публикации набрали около 3 миллионов просмотров, а доля негативных реакций на сообщения о президенте превысила 40%.

Тема оккупированных грузинских территорий ‒ Южной Осетии и Абхазии ‒ также активно использовалась в предвыборной агитации. Основной нарратив заключался в неизбежности обострения конфликта, если победит грузинская оппозиция.

Тема войны в Украине стала одним из ключевых элементов кампании. Особенно выделялись заявления Бидзины Иванишвили о неизбежности войны между Грузией и Россией в случае победы оппозиции. Этот нарратив активно упоминался на российском телевидении и в Телеграме, достигнув пика просмотров 26 сентября 2024 года, когда для агитации в пользу "Грузинской мечты" использовались кадры разрушенных российской армией украинских городов.

Законодательные инициативы, такие как Закон об иностранных агентах, вызвали в Грузии массовые митинги и западные санкции. 20 сентября 2024 года, в день объявления санкций США против Бидзины Иванишвили, просмотры связанных с этим сообщений в российском Telegram превысили 4 миллиона. 9 октября Европарламент принял резолюцию с призывом к санкциям против правящей партии Грузии, и это сообщение собрало 1,7 миллиона просмотров.

26 и 27 октября 2024 года, в дни голосования и подсчета голосов, в российском сегменте Телеграм было опубликовано более 3 тысяч сообщений о выборах в Грузии, которые просмотрели более 14 миллионов пользователей. Доля негативных реакций на релевантные публикации составила почти 50%, тогда как скомпрометированные источники, освещавшие выборы, составили более 25%, с общей аудиторией в 46 миллионов читателей.

Подробный отчет о реакциях россиян на парламентские выборы в Грузии смотрите в презентации.


ПАРЛАМЕНТСКИЕ ВЫБОРЫ В ГРУЗИИ: ВОСПРИЯТИЕ В РОССИЙСКИХ МЕДИА И СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ

Передвиборча кампанія в Грузії, що розпочалася 28 серпня 2024 року, викликала активні обговорення в російських медіа. Основна увага була зосереджена на геополітичному курсі країни та програмі правлячої партії "Грузинська мрія". 

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії провів детальний аналіз релевантних повідомлень на основних російських телеканалах і відео платформах за допомогою спеціалізованого інструменту War of Words на основі штучного інтелекту, а також вивчення соціальних мереж за допомогою платформи Osavul AI.  

За результатами дослідження, обговорення грузинських виборів в етері російських телепередач супроводжувалися частими згадками провладної партії “Грузинська мрія” та пов'язаних із нею російських інтересів в даному регіоні.

Російська пропаганда також активно популяризувала "Грузинську мрію" в Телеграмі: частка скомпрометованих джерел, що використовувалися для цього сягнула 24% з загальної кількості тих, що висвітлювала цю тему. 

Зафіксовано ознаки проведення агресивної інформаційної кампанії проти президентки Саломе Зурабішвілі, зокрема через її відмову підписувати закон про заборону "ЛГБТ-пропаганди ". Це  викликало значний резонанс серед російської аудиторії Телеграм — релевантні публікації отримали близько 3 мільйонів переглядів, а частка негативних реакцій на повідомлення про президентку перевищила 40%. 

Тематика окупованих грузинських територій — Південної Осетії та Абхазії — також активно використовувалася у передвиборчій агітації. Основний наратив полягав у неминучості загострення конфлікту в разі перемоги грузинської опозиції.

Загалом тема війни в Україні стала одним з ключових елементів передвиборчої кампанії. В першу чергу слід виділити заяви Бідзіни Іванішвілі про неминучу війну Грузії проти РФ у разі перемоги опозиції. Цей наратив активно згадувався на російському телебаченні та в Телеграмі. Піком переглядів стало 26 вересня 2024 року, коли для агітації партії "Грузинська мрія" було використано відео та фотографії зруйнованих російською армією українських міст.

Законодавчі ініціативи, такі як Закон про іноземних агентів, викликали в Грузії численні мітинги та західні санкції. 20 вересня 2024 року, в день оголошення санкцій США проти Бідзіни Іванішвілі, перегляди релевантних повідомлень у Телеграмі перевищили 4 мільйони. А вже 9 жовтня, Європарламент ухвалив резолюцію, що закликала до санкцій проти правлячої партії Грузії, повідомлення про цю новину переглянуло 1,7 мільйона користувачів.

26-27 жовтня 2024 року ‒ у дні голосування та підрахунку голосів, в російському Телеграмі було опубліковано понад 3 тисячі повідомлень про вибори в Грузії, які переглянуло більш ніж 11 мільйонів користувачів. Частка негативних реакцій становила майже 45%.

Детальний звіт про реакції росіян на парламентські вибори в Грузії дивіться у презентації.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ГРУЗІЇ: СПРИЙНЯТТЯ В РОСІЙСЬКИХ МЕДІА Й СОЦМЕРЕЖАХ

сак - укр - Copy 1.pptx(1).svg

сак - eng.svg

сак - hec.svg

Since the official launch of the electoral campaign in Moldova in August 2024, Russian propaganda, media outlets, and social networks have engaged in extensive discussions concerning the elections. This is confirmed by the analysis of messages on Russian TV channels and video platforms, using the specialized AI-powered tool War of Words and AI-powered platform Osavul for comprehensive social media research.

Russian television has frequently featured presidential candidates, with a notable emphasis on Maia Sandu, compared to the opposition candidate, Alexander Stoianoglo, and other political figures. This heightened focus on Moldova's pro-European president reflects a strategic effort to cultivate a negative perception of Maia Sandu within the Russian audience.

The discourse surrounding the Moldovan elections closely intersects with the Transnistria issue on propaganda channels and the RuTube platform. Notably, references to Transnistria during the pre-election campaign often exceeded those related to the elections themselves.

In addition to the discussions on TV channels, social networks in Russia became a place for vibrant discussions regarding the presidential elections and the referendum in Moldova. On the day of voting, Telegram messages about the Moldovan presidential elections garnered over 2 million views. 
The total view count for messages in the Russian segment of Telegram on October 20-21 surpassed 4.35 million, accompanied by more than 81 thousand reactions.

As noted in the propaganda broadcasts, conversations about Maia Sandu largely prevailed in the Russian Telegram space, significantly outnumbering discussions about Alexander Stoianoglo and other candidates. 

Among the 482 sources that reported on the Moldovan elections during the voting and counting period, 150 Telegram channels demonstrated connections with Kremlin information campaigns and public opinion manipulation strategies aimed at influencing audiences.

Notably, the engagement of these compromised sources during the Moldovan election coverage was double the average involvement seen in other influence operations, which typically hovers around 15%. On election day, this engagement rate exceeded 31%.

See the presentation for a detailed report on Russian reactions to the elections and referendum in Moldova.


ELECTIONS AND REFERENDUM IN MOLDOVA: PERCEPTION IN RUSSIAN MEDIA AND SOCIAL NETWORKS


Российская пропаганда, средства массовой информации и российские социальные сети начали активно обсуждать выборы в Молдове с момента официального старта предвыборной кампании в августе 2024 года. Об этом свидетельствует анализ сообщений российских телеканалов и видеоплатформ с использованием специализированного инструмента на основе ИИ War of Words, а также применение ИИ платформы Osavul для изучения социальных сетей. 
Упоминания кандидатов в президенты на российском телевидении значительно чаще касались Майи Санду, чем оппозиционного кандидата Александра Стояногло и других политиков. Явно более частые упоминания проевропейского президента Молдовы были связаны с целью сформировать негативное отношение к Майе Санду среди российской аудитории.

Тема выборов в Молдове была тесно связана с темой Приднестровья на пропагандистских каналах и платформе RuTube. Упоминания Приднестровья в период предвыборной кампании порой даже превышали по частоте сами президентские выборы в Молдове.

Помимо интенсивных обсуждений в пропагандистских телепрограммах, президентские выборы и референдум в Молдове стали темой активных обсуждений в российских социальных сетях. В день голосования сообщения в Telegram о выборах президента Молдовы набрали более 2 миллионов просмотров.

Общее количество просмотров сообщений в российском сегменте Telegram за 20-21 октября 2024 года превысило 4,35 миллиона. Общее количество реакций составило более 81 тысячи.
Как и в пропагандистских телепрограммах, темы, связанные с Майей Санду, значительно чаще обсуждались в российском сегменте Telegram по сравнению с оппозиционным кандидатом Александром Стояногло и другими участниками гонки.

Среди 482 источников, освещавших выборы в Молдове во время голосования и подсчета голосов 20-21 октября 2024 года, 150 Telegram-каналов были скомпрометированными — их деятельность связана с кремлевскими информационными кампаниями и манипуляцией общественным мнением для медийного влияния на аудиторию.

Важно отметить, что вовлеченность подобных источников в освещение выборов в Молдове была вдвое выше, чем их обычное использование для других операций влияния: обычно их доля составляет 15%. В день голосования и подсчета голосов в Молдове их доля достигла 31%.

Подробный отчет о реакциях россиян на выборы и референдум в Молдове смотрите в презентации.

ВЫБОРЫ И РЕФЕРЕНДУМ В МОЛДОВЕ: ВОСПРИЯТИЕ В РОССИЙСКИХ МЕДИА И СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ

Російська пропаганда, засоби масової інформації та російські соцмережі почали активно обговорювати вибори в Молдові з моменту офіційного старту передвиборчої кампанії в серпні 2024 року. Про це свідчить аналіз повідомлень російських телеканалів та відеоплатформ із використанням спеціалізованого інструменту на основі ШІ War of Words, а також застосування ШІ платформи Osavul для вивчення соціальних мереж.

Згадки кандидатів у президенти на російському телебаченні значно частіше стосувалися Майї Санду, ніж опозиційного кандидата Олександра Стояногло та інших політиків. Явно вища частота згадок проєвропейської президентки Молдови була пов’язана з метою сформувати негативне ставлення до Майї Санду серед російської аудиторії.

Тема виборів у Молдові була тісно пов’язана з темою Придністров'я на пропагандистських каналах та платформі RuTube. Згадки Придністров’я за період передвиборчої кампанії іноді навіть перевищували за частотою самі президентські вибори в Молдові.

Окрім інтенсивних дискусій у пропагандистських телепрограмах, президентські вибори та референдум у Молдові стали темою активних обговорень у російських соціальних мережах. У день голосування повідомлення в Telegram про вибори президента Молдови зібрали понад 2 мільйони переглядів.

Загальна кількість переглядів повідомлень у російському сегменті Telegram 20-21 жовтня 2024 року перевищила 4,35 мільйона. Загальна кількість реакцій становила понад 81 тисячу.
Як і в пропагандистських телепередачах, теми, пов’язані з Майєю Санду, значно частіше обговорювалися в російському сегменті Telegram порівняно з опозиційним кандидатом Олександром Стояногло та іншими кандидатами.

Серед 482 джерел, які висвітлювали вибори у Молдові під час голосування та підрахунку голосів 20-21 жовтня 2024 року, 150 Telegram-каналів були скомпрометованими — їхня діяльність пов'язана з кремлівськими інформаційними кампаніями та маніпуляцією громадською думкою з метою медіавпливу на аудиторію.

Важливо підкреслити, що залученість подібних джерел під час висвітлення виборів у Молдові була удвічі більшою, аніж середнє використання подібних каналів для інших операцій впливу: зазвичай їхня частка складає 15%. У день голосування та підрахунку голосів у Молдові їхня частка сягнула 31%.

Детальний звіт про реакції росіян на вибори та референдум в Молдові дивіться у презентації.

ВИБОРИ ТА РЕФЕРЕНДУМ У МОЛДОВІ: СПРИЙНЯТТЯ В РОСІЙСЬКИХ МЕДІА Й СОЦМЕРЕЖАХ

No results

Події

ІКАР презентував дослідження динаміки ст...

ІКАР презентував дослідження «Russian pu...

Обговорення дослідження ІКАР «Дзеркало Р...

ІКАР презентував дослідження «Дзеркало Р...

ІКАР у ЛОНДОНІ: Як притягнути до відпові...

ДРУГИЙ ТУР ВИБОРІВ У МОЛДОВІ: ЗАЛУЧЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ

СУВЕРЕННА ЕКОНОМІКА: КЛЮЧОВІ ПОДІЇ ТИЖНЯ...

ТОП ПРАВОВИХ ПОДІЙ ЗА МИНУЛИЙ ТИЖДЕНЬ

АНАТОМІЯ ПРОПАГАНДИ: ТОП-3 ПОДІЇ ЗА ТИЖД...

Відео