ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ГРУЗІЇ: сприйняття в російських медіа й соцмережах

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ГРУЗІЇ: сприйняття в російських медіа й соцмережах

Передвиборча кампанія в Грузії, що розпочалася 28 серпня 2024 року, викликала активні обговорення в російських медіа. Основна увага була зосереджена на геополітичному курсі країни та програмі правлячої партії “Грузинська мрія”.

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії провів детальний аналіз релевантних повідомлень на основних російських телеканалах і відео платформах за допомогою спеціалізованого інструменту War of Words на основі штучного інтелекту, а також вивчення соціальних мереж за допомогою платформи Osavul AI.

За результатами дослідження, обговорення грузинських виборів в етері російських телепередач супроводжувалися частими згадками провладної партії “Грузинська мрія” та пов’язаних із нею російських інтересів в даному регіоні.

Російська пропаганда також активно популяризувала “Грузинську мрію” в Телеграмі: частка скомпрометованих джерел, що використовувалися для цього сягнула 24% з загальної кількості тих, що висвітлювала цю тему.

Зафіксовано ознаки проведення агресивної інформаційної кампанії проти президентки Саломе Зурабішвілі, зокрема через її відмову підписувати закон про заборону “ЛГБТ-пропаганди “. Це викликало значний резонанс серед російської аудиторії Телеграм — релевантні публікації отримали близько 3 мільйонів переглядів, а частка негативних реакцій на повідомлення про президентку перевищила 40%.

Тематика окупованих грузинських територій — Південної Осетії та Абхазії — також активно використовувалася у передвиборчій агітації. Основний наратив полягав у неминучості загострення конфлікту в разі перемоги грузинської опозиції.

Загалом тема війни в Україні стала одним з ключових елементів передвиборчої кампанії. В першу чергу слід виділити заяви Бідзіни Іванішвілі про неминучу війну Грузії проти РФ у разі перемоги опозиції. Цей наратив активно згадувався на російському телебаченні та в Телеграмі. Піком переглядів стало 26 вересня 2024 року, коли для агітації партії “Грузинська мрія” було використано відео та фотографії зруйнованих російською армією українських міст.

Законодавчі ініціативи, такі як Закон про іноземних агентів, викликали в Грузії численні мітинги та західні санкції. 20 вересня 2024 року, в день оголошення санкцій США проти Бідзіни Іванішвілі, перегляди релевантних повідомлень у Телеграмі перевищили 4 мільйони. А вже 9 жовтня, Європарламент ухвалив резолюцію, що закликала до санкцій проти правлячої партії Грузії, повідомлення про цю новину переглянуло 1,7 мільйона користувачів.

26-27 жовтня 2024 року ‒ у дні голосування та підрахунку голосів, в російському Телеграмі було опубліковано понад 3 тисячі повідомлень про вибори в Грузії, які переглянуло більш ніж 11 мільйонів користувачів. Частка негативних реакцій становила майже 45%.

Схожі публікації

Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я
Analytics

Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я

Російська бюджетна політика дедалі більше орієнтується на фінансування війни та забезпечення оборонних потреб. Це посилює конкуренцію за державні ресурси й ускладнює фінансування цивільних послуг, які залежать від стабільних багаторічних інвестицій. Онкологічна допомога особливо чутлива до таких змін. Її ефективність визначається не лише наявністю препаратів, а й безперервністю лікування, доступністю діагностики, кадровим забезпеченням і можливістю впроваджувати…

Демографічні наслідки військової політики Росії у сфері охорони здоров’я
Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США
Analytics

Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США

Накопичення довгострокових наслідків мілітаризації наблизило російську систему державного управління до межі ресурсного самозбереження. Поглиблення структурних дисбалансів в економіці, скорочення невійськових статей бюджету та вразливість столичного регіону до повітряних ударів звужують здатність Кремля вести війну на виснаження без внутрішньополітичних загроз. За цих умов Москва намагається перенести центр ваги протистояння у дипломатичну площину. Активізуючи контакти з представниками…

Росія прагне компенсувати внутрішнє виснаження війною маловитратними поступками США
Росія впливає на політичні рішення в європейських демократіях
Analytics

Росія впливає на політичні рішення в європейських демократіях

Росія проводить сплановані інформаційні операції з метою впливу на політичні процеси, суспільні настрої та механізми ухвалення рішень у західних демократіях. Завдання цих операцій полягає в інтеграції вигідних наративів у локальний політичний контекст цих держав. Використовуючи наявні суспільні суперечності, недовіру до інституцій і конфлікти інтересів, Москва втручається в інформаційне середовище європейських країн, посилюючи поляризацію та підриваючи…

Росія впливає на політичні рішення в європейських демократіях
Росія використовує поступки від США для розхитування європейської системи стримування
Analytics

Росія використовує поступки від США для розхитування європейської системи стримування

Надавши безстрокову відстрочку найжорсткіших економічних обмежень без жодних зустрічних зобов’язань з боку Москви, Вашингтон послаблює економічні важелі впливу на Кремль і створює умови для подальшого тестування меж безпеки на східному та південному флангах Європи. Для Росії це можливість зберегти економічний простір для маневру й водночас оцінити, наскільки далеко вона може зайти у протистоянні з європейськими…

Росія використовує поступки від США для розхитування європейської системи стримування