ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ГРУЗІЇ: сприйняття в російських медіа й соцмережах

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ГРУЗІЇ: сприйняття в російських медіа й соцмережах

Передвиборча кампанія в Грузії, що розпочалася 28 серпня 2024 року, викликала активні обговорення в російських медіа. Основна увага була зосереджена на геополітичному курсі країни та програмі правлячої партії “Грузинська мрія”.

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії провів детальний аналіз релевантних повідомлень на основних російських телеканалах і відео платформах за допомогою спеціалізованого інструменту War of Words на основі штучного інтелекту, а також вивчення соціальних мереж за допомогою платформи Osavul AI.

За результатами дослідження, обговорення грузинських виборів в етері російських телепередач супроводжувалися частими згадками провладної партії “Грузинська мрія” та пов’язаних із нею російських інтересів в даному регіоні.

Російська пропаганда також активно популяризувала “Грузинську мрію” в Телеграмі: частка скомпрометованих джерел, що використовувалися для цього сягнула 24% з загальної кількості тих, що висвітлювала цю тему.

Зафіксовано ознаки проведення агресивної інформаційної кампанії проти президентки Саломе Зурабішвілі, зокрема через її відмову підписувати закон про заборону “ЛГБТ-пропаганди “. Це викликало значний резонанс серед російської аудиторії Телеграм — релевантні публікації отримали близько 3 мільйонів переглядів, а частка негативних реакцій на повідомлення про президентку перевищила 40%.

Тематика окупованих грузинських територій — Південної Осетії та Абхазії — також активно використовувалася у передвиборчій агітації. Основний наратив полягав у неминучості загострення конфлікту в разі перемоги грузинської опозиції.

Загалом тема війни в Україні стала одним з ключових елементів передвиборчої кампанії. В першу чергу слід виділити заяви Бідзіни Іванішвілі про неминучу війну Грузії проти РФ у разі перемоги опозиції. Цей наратив активно згадувався на російському телебаченні та в Телеграмі. Піком переглядів стало 26 вересня 2024 року, коли для агітації партії “Грузинська мрія” було використано відео та фотографії зруйнованих російською армією українських міст.

Законодавчі ініціативи, такі як Закон про іноземних агентів, викликали в Грузії численні мітинги та західні санкції. 20 вересня 2024 року, в день оголошення санкцій США проти Бідзіни Іванішвілі, перегляди релевантних повідомлень у Телеграмі перевищили 4 мільйони. А вже 9 жовтня, Європарламент ухвалив резолюцію, що закликала до санкцій проти правлячої партії Грузії, повідомлення про цю новину переглянуло 1,7 мільйона користувачів.

26-27 жовтня 2024 року ‒ у дні голосування та підрахунку голосів, в російському Телеграмі було опубліковано понад 3 тисячі повідомлень про вибори в Грузії, які переглянуло більш ніж 11 мільйонів користувачів. Частка негативних реакцій становила майже 45%.

Схожі публікації

Інституціоналізація воєнного кадрового резерву через програму “Час героїв”
Analytics

Інституціоналізація воєнного кадрового резерву через програму “Час героїв”

Трансформація системи державного управління в Російській Федерації дедалі глибше підпорядковується завданням системної мілітаризації цивільного апарату та формування закритої касти управлінців, чия легітимність ґрунтується на спільній участі у воєнній агресії проти України. Започаткована за прямою вказівкою Володимира Путіна навесні 2024 року, кадрова програма «Час героїв» за два роки перетворилася з пілотного ідеологічного проєкту на централізований конвеєр…

Інституціоналізація воєнного кадрового резерву через програму “Час героїв”
Росія перебудовує державу під тривалу війну й переносить її вартість на Європу
Analytics

Росія перебудовує державу під тривалу війну й переносить її вартість на Європу

Росія розширює гібридну активність за межами України та адаптує механізми фінансування прихованих операцій. З одного боку, Москва збільшує тиск на європейські держави, основних донорів української оборони. З іншого — перебудовує внутрішню бюджетну, соціальну та регіональну політику так, щоб високі витрати на війну могли зберігатися тривалий час. В умовах триваючої війни на виснаження Кремль дедалі активніше…

Росія перебудовує державу під тривалу війну й переносить її вартість на Європу
Цифрові активи як інструмент фінансування російських диверсій та прихованих операцій у Європі
Analytics

Цифрові активи як інструмент фінансування російських диверсій та прихованих операцій у Європі

Фінансування гібридної та диверсійної діяльності в Європі дедалі більше спирається на механізми, які дозволяють приховати зв’язок між російськими державними структурами, посередниками та безпосередніми виконавцями. Замість традиційних каналів, пов’язаних із дипломатичним і розвідувальним прикриттям, формується більш фрагментована система дистанційного управління, у якій кошти можуть передаватися через віртуальні активи, а окремі етапи операції — розподілятися між різними…

Цифрові активи як інструмент фінансування російських диверсій та прихованих операцій у Європі
Архітектура Безпілотної Експансії РФ
Analytics

Архітектура Безпілотної Експансії РФ

Це аналітичне дослідження документує системну трансформацію повітряних інкурсій Російської Федерації над суверенним повітряним простором країн НАТО та ЄС протягом 2022–2026 років. Емпіричні докази свідчать, що ці вильоти безпілотних літальних апаратів (БПЛА) більше не можна охарактеризувати як спорадичні аномалії чи ненавмисні навігаційні відхилення. Натомість вони являють собою інтегровану, керовану державою військово-розвідувальну доктрину, що поєднує методичну розвідку…

Архітектура Безпілотної Експансії РФ