ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ГРУЗІЇ: сприйняття в російських медіа й соцмережах

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ В ГРУЗІЇ: сприйняття в російських медіа й соцмережах

Передвиборча кампанія в Грузії, що розпочалася 28 серпня 2024 року, викликала активні обговорення в російських медіа. Основна увага була зосереджена на геополітичному курсі країни та програмі правлячої партії “Грузинська мрія”.

Інститут Конфліктології та Аналізу Росії провів детальний аналіз релевантних повідомлень на основних російських телеканалах і відео платформах за допомогою спеціалізованого інструменту War of Words на основі штучного інтелекту, а також вивчення соціальних мереж за допомогою платформи Osavul AI.

За результатами дослідження, обговорення грузинських виборів в етері російських телепередач супроводжувалися частими згадками провладної партії “Грузинська мрія” та пов’язаних із нею російських інтересів в даному регіоні.

Російська пропаганда також активно популяризувала “Грузинську мрію” в Телеграмі: частка скомпрометованих джерел, що використовувалися для цього сягнула 24% з загальної кількості тих, що висвітлювала цю тему.

Зафіксовано ознаки проведення агресивної інформаційної кампанії проти президентки Саломе Зурабішвілі, зокрема через її відмову підписувати закон про заборону “ЛГБТ-пропаганди “. Це викликало значний резонанс серед російської аудиторії Телеграм — релевантні публікації отримали близько 3 мільйонів переглядів, а частка негативних реакцій на повідомлення про президентку перевищила 40%.

Тематика окупованих грузинських територій — Південної Осетії та Абхазії — також активно використовувалася у передвиборчій агітації. Основний наратив полягав у неминучості загострення конфлікту в разі перемоги грузинської опозиції.

Загалом тема війни в Україні стала одним з ключових елементів передвиборчої кампанії. В першу чергу слід виділити заяви Бідзіни Іванішвілі про неминучу війну Грузії проти РФ у разі перемоги опозиції. Цей наратив активно згадувався на російському телебаченні та в Телеграмі. Піком переглядів стало 26 вересня 2024 року, коли для агітації партії “Грузинська мрія” було використано відео та фотографії зруйнованих російською армією українських міст.

Законодавчі ініціативи, такі як Закон про іноземних агентів, викликали в Грузії численні мітинги та західні санкції. 20 вересня 2024 року, в день оголошення санкцій США проти Бідзіни Іванішвілі, перегляди релевантних повідомлень у Телеграмі перевищили 4 мільйони. А вже 9 жовтня, Європарламент ухвалив резолюцію, що закликала до санкцій проти правлячої партії Грузії, повідомлення про цю новину переглянуло 1,7 мільйона користувачів.

26-27 жовтня 2024 року ‒ у дні голосування та підрахунку голосів, в російському Телеграмі було опубліковано понад 3 тисячі повідомлень про вибори в Грузії, які переглянуло більш ніж 11 мільйонів користувачів. Частка негативних реакцій становила майже 45%.

Схожі публікації

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем
Analytics

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем

Дедалі активніше використання генеративного штучного інтелекту (ШІ) змінює підходи Росії до проведення інформаційних операцій. Інструменти ШІ дають змогу операторам створювати контент зі значно меншими витратами, керувати більшими мережами фейкових акаунтів і підтримувати їхню активність протягом більш тривалого часу. Водночас вони відкривають нові можливості для моніторингу суспільних дискусій, виявлення чутливих тем та адаптації повідомлень під різні…

Як штучний інтелект розширює можливості Росії з маніпулювання інформаційним середовищем
Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази
Analytics

Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази

Кремль продовжує поєднувати максималістські вимоги щодо перегляду європейської системи безпеки з точковими дипломатичними ініціативами. На тлі претензій щодо передачі всієї території Донецької області та письмових гарантій нерозширення НАТО на схід Москва запропонувала провести гуманітарну операцію в Костянтинівці з тимчасовим припиненням вогню, намагаючись залучити США та європейські держави до тиску на Київ. Ця тактика покликана створити…

Росія вимагає гарантій безпеки на тлі виснаження власної військової та економічної бази
Нові форми асиметричного протистояння в Європі
Analytics

Нові форми асиметричного протистояння в Європі

Сучасний європейський простір усе частіше стикається з формами дестабілізації, які не вкладаються в рамки класичних військових конфліктів та звичних ризиків для суспільної безпеки. Інциденти осені 2026 року демонструють появу нового класу загроз, де об’єктом ураження стає не просто конкретний інфраструктурний об’єкт чи інформаційний ресурс, а загальна стійкість державних систем. Стратегічний сенс таких операцій полягає у…

Нові форми асиметричного протистояння в Європі
Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії
Analytics

Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії

Напередодні можливого відновлення переговорів з Україною та США Кремль не демонструє готовності переглядати свої воєнні цілі. Навпаки, російське керівництво продовжує представляти ситуацію на фронті як поступове наближення до перемоги, переконуючи Україну та її партнерів, що подальший опір лише погіршує позиції Києва. Ця риторика має створити враження, що час працює на Москву, а територіальні поступки стають…

Кремль використовує переговори для закріплення політичних результатів воєнної агресії